Пробіотики і пребіотики — у чому відмінність?

170

Пробіотики — живі мікроорганізми, призначення яких в достатній кількості має позитивний ефект на організм людини.

Пробіотики можуть за відносно короткий час збільшити вміст корисних видів бактерій у кишечнику, що важливо, наприклад, після курсу антибіотиків. Але цей ефект не зберігається тривалий час, так як чужорідні мікроорганізми швидко гинуть у нашому організмі.

В експериментах показано, що введення бактерій призводить до зміни складу мікрофлори на короткий час, але первісний склад незабаром відновлювався. Слід також зауважити, що деякі пробіотики чинили негативний вплив на здоров'я. Будь-яка імунна реакція на чужорідні мікроорганізми, що входять до складу пробіотиків, може мати як позитивні, так і негативні ефекти. Отже у пробіотиків є переваги і недоліки. Тому важливо проконсультуватися з лікарем перед їхнім застосуванням.

Будучи живими мікроорганізмами, пробіотики:

  • не завжди приживаються у кишечнику;
  • схильні до згубного впливу антибіотиків;
  • живуть в організмі короткий час (близько 5-7 днів), після чого витісняються власною мікрофлорою людини;
  • можуть передавати антибіотікорезистентність штамам мікрофлори людини.
Пребіотики — це компоненти їжі, які не перетравлюються і не засвоюються у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, але ферментуються корисною мікрофлорою товстого кишечника людини і стимулюють їх ріст і життєдіяльність.

Пребіотики можуть чинити більший вплив на мікрофлору, ніж пробіотики, тому що:

  • не руйнуються в шлунково-кишковому тракті і не схильні згубному впливу антибіотиків і кислого середовища шлунка;
  • стимулюють ріст і розвиток власних штамів багатьох корисних бактерій людини;
  • не викликають вторинну імунну відповідь організму, тому що не містять чужорідних генів;
  • не несуть генів антибіотикорезистентності (стійкості до антибіотиків).

Джерело:
R. Walker, M. Buckley.Probiotic microbes: the scientific basis.A report from the American Academy of Microbiology, 2006.

НАЗАД