Акне, або вугри, – це дуже поширене шкірне захворювання, яке може створити значний косметичний дефект і знизити самооцінку людини. Висипання з’являються найчастіше на обличчі, шиї, спині та грудях. Форми проявів і тяжкість перебігу акне можуть бути різними – від нечастих поодиноких висипань, комедонів, які легко гояться без сліду, до постійних значних уражень шкіри та утворення конгломератів (нагромаджень) вугрів, після яких надовго залишаються темні плями (гіперпігментація) та можуть формуватися рубці.

Як і чому з’являється акне

Акне вперше виникає зазвичай у підлітковому віці. У 25-35 у більшості людей вугровий висип стає менш інтенсивним або взагалі зникає. Однак у багатьох людей тією чи іншою мірою акне періодично з’являється аж до вельми зрілого віку.

Проявляється акне у вигляді комедонів (чорних цяток), червоних запалених вугрів і вкрай неестетичних пустул (гнійничків). Ось що являють собою всі симптоми вугрової хвороби:

• Комедони – це пробки із суміші шкірного сала (себуму) та відлущеного епітелію, які закупорюють пори. Комедони бувають відкриті та закриті та виглядають як чорні чи білі цятки на шкірі.
• Папули. На місці локалізації комедонів утворюються запалені, почервонілі горбки. Іноді вони дрібні і поодинокі, але можуть бути і великі вугри, значні висипання, що зливаються.
• Пустули. У міру розвитку запалення папули перетворюються на пустули, що містять гній.
• Гіперпігментація. Після загоєння вугрів на шкірі тривалий час залишаються темні плями.
• Рубці. У важких випадках постакне можливе утворення рубців на шкірі.

Причини появи акне різноманітні, але пов’язані між собою:

• Гормональні зміни. Зазвичай акне вперше проявляється у підлітковому віці, у період статевого дозрівання, через зміну балансу гормонів, особливо рівня тестостерону. У жінок вугрові висипання можуть виникнути або посилитися у певні дні менструального циклу, у період вагітності та при використанні пероральних контрацептивів. У чоловіків гормональний дисбаланс теж має важливе значення у появі акне, і у них це захворювання частіше має тяжчий перебіг, ніж у жінок.
• Підвищена секреція себуму. У шкірі є спеціальні залози, які виробляють себум, необхідний для забезпечення наявності гідроліпідного бар’єру шкіри. Надмірна секреція шкірного сала призводить до закупорки пор, де створюються хороші умови для бактерій Propionibacterium Acnes. Це не небезпечна інфекція, а мікроорганізм, який зазвичай мешкає на шкірі людини. У закупорених себумом порах такі бактерії посилено розмножуються, що призводить до розвитку запалення.
• Підвищена кератинізація. У деяких людей клітини шкіри можуть надто швидко відлущуватися, що також призводить до закупорки пор. Це також збільшує ймовірність появи акне.
• Генетична схильність. Якщо у ваших батьків були вугри, то ви також, швидше за все, матимете цю проблему через спадковість.
• Стрес. Сильні емоції, переживання та тривоги здатні змінювати гормональний баланс, що може спровокувати появу акне.

Як правильно лікувати акне

Щоб дізнатися, як правильно лікувати акне, найкраще звернутися до лікаря-дерматолога. Він визначить тип шкіри, її особливості, дасть поради щодо догляду та порекомендує ефективні засоби. Лікування акне може змінюватися залежно від тяжкості захворювання, але завжди актуальні такі методи:

• Правильний догляд за шкірою. Використовуйте ніжні засоби для жирної шкіри, які видаляють комедони.
• Топічні (місцеві) засоби. Хороший ефект дають креми та гелі з такими активними інгредієнтами, як бензоїл пероксид, азелаїнова кислота, цинк та ретиноїди.
• Препарати для прийому всередину. У серйозних випадках лікар може призначити антибіотики для усунення інфекції на шкірі або оральні контрацептиви для жінок, які нормалізують гормональний фон, що позитивно позначається на шкірі.
• Процедури у кабінеті дерматолога. Це професійне очищення пор з видаленням комедонів, хімічний пілінг, лазерне лікування тощо.

Що протипоказано робити під час акне?

Багато молодих людей видавлюють білі головки вугрів. Цього робити не можна! Так створюється ризик, що вміст комедонів разом з бактеріями, що знаходяться в ньому, потрапить глибоко в шкіру і хвороба набуде важкого характеру – утворяться акне-кісти, які залишають по собі темні пігментні плями, глибокі шрами і втягнуті рубці.

Ще один варіант «позбавлення» вугрів придумали деякі дівчата: вони маскують їх за допомогою тонального крему. Однак у ньому зазвичай містяться насичені жири, під впливом яких утворення комедонів лише посилюється.

Взаємозв’язок кишечника та шкіри при акні

Дослідження показали, що є зв’язок між станом кишечника та шкірними проблемами, включаючи акне. Це пов’язано з тим, що кишкова мікрофлора може впливати на систему імунітету, а отже – на запальні процеси в організмі. Деякі люди з акне зауважують поліпшення стану шкіри після переходу на здорове харчування та включення до раціону пробіотиків (наприклад, Лактофільтрум).

Однак взаємозв’язок між кишечником та шкірою при акне досі досліджується. Якщо ви цікавитеся цим питанням, то консультація з дерматологом та дієтологом допоможе розробити відповідний план догляду за шкірою та правила харчування для покращення її стану.

Як правильно харчуватися під час акне?

Тривалий час вважалося, що появу акне може спровокувати жирна, гостра та вуглеводна їжа, шоколад, але останні дослідження показують, що винні у недузі насамперед гормони, що відповідають за вироблення шкірного сала. Харчування не має вирішального впливу на появу вугрових висипів. Однак перехід на здоровий раціон опосередковано сприятиме нормалізації гормонального фону, кращій роботі всіх органів травлення, а отже – і очищенню шкіри.

Основою меню мають бути овочі та фрукти, цільнозернові (хліб, крупи), кисломолочні (кефір, несолодкий йогурт) та білкові продукти (м’ясо, риба, яйця). Чим простіше їжа, чим менше у страві різних інгредієнтів, тим краще. Спеції використовуйте помірно. Варіть, тушкуйте та запікайте, а не смажте.

Ось деякі поширені інфекції шкіри та їхні причини:

• Грибкові інфекції. Спричинені грибами-дерматофітами та дріжджами. Прикладами є грибок стоп та грибок нігтів. Лікування грибкових інфекцій залежить від конкретного збудника та місця його локалізації. Грибок на шкірі усунути простіше, ніж грибок нігтів (оніхомікоз). У першому випадку достатньо буде застосування крему або мазі, а в другому, швидше за все, знадобиться тривалий прийом таблеток.
• Бактеріальні інфекції. Стафілококи та стрептококи можуть стати причиною піодермії (гнійного запалення шкіри), фурункульозу. Вони можуть проникнути в шкіру через ранки та подряпини. Небезпечними формами бактеріальних інфекцій шкіри є фолікуліт та абсцес. Щоб не допустити їх розвитку, треба звернутися до дерматолога при перших симптомах ураження шкіри – це біль, поколювання, почервоніння, нагноєння шкіри, утворення пухирців, затвердінь тощо.
• Вірусні інфекції. Герпес, вітряна віспа та вірус папіломи людини (ВПЛ) можуть зумовити появу пухирців, бородавок та інших висипів. Серед усіх названих інфекцій найпоширенішими є різні види вірусу герпесу. Вони можуть спричиняти болісні висипання на губах, вітрянку у дітей та оперізуючий лишай у дорослих. У кожному такому випадку лікування буде різним. Папіломи на шкірі зазвичай не становлять небезпеки, але створюють косметичну ваду шкіри. Про їхнє видалення можна проконсультуватися з дерматологом. Деякі папіломи можуть перероджуватись у злоякісну пухлину, якщо наявний в організмі ВПЛ є онкогенним штамом. Усунути цей вірус із організму неможливо.
• Паразитарні інфекції. Дирофіляріоз (ураження гельмінтами-нематодами) та педикульоз (воші) – це приклади паразитарних інфекцій шкіри. Дирофіляріозом можна заразитися внаслідок укусу комахи або тварини. Після цього виникає відчуття, що під шкірою щось повзає та ворушиться, виникає ущільнення. Педикульозом можна заразитися у місцях великого скупчення людей. Часто це відбувається у дитячих колективах. Діагностика та лікування паразитарних інфекцій шкіри не складні для лікаря-дерматолога.

Багато інфекційних захворювань шкіри належать до заразних. Деякі з них передаються повітряно-крапельним шляхом (вітрянка), деякі – контактним (герпес, педикульоз). Є й незаразні інфекції, пов’язані з умовно-патогенними бактеріями, які є на шкірі будь-якої людини. За сприятливих умов, тобто при механічних чи термічних (опік) ушкодженнях шкіри, за нестачі в організмі людини вітамінів, наявності гормонального збою, різко збільшується чисельність цих бактерій, тому розвивається інфекційне захворювання шкіри.

Важливо розуміти, різні дерматологічні недуги мають схожі прояви. Правильно поставити діагноз та призначити лікування, яке швидко дасть бажаний ефект, може лише лікар. Самолікування із застосуванням невідповідних засобів не тільки не допоможе, а й може завдати шкоди, якщо збудник інфекції набуде стійкості (резистентності) до антибіотиків або інших протимікробних препаратів.

Коли потрібно звернутися до лікаря:

• Якщо у вас є такі симптоми інфекції шкіри, як почервоніння, свербіж, болісні утворення або висипання, які не зникають чи посилюються після кількох днів.
• Якщо у вас є підвищений ризик інфекції, наприклад, ви подорожували до регіонів з підвищеним ризиком, або у вас був контакт з інфікованою людиною.
• Якщо у вас є інші симптоми, такі як лихоманка, набряк або загальне нездужання у поєднанні зі шкірними симптомами.
• Якщо у вас є історія хронічних інфекцій шкіри або рецидивуючих захворювань шкіри.

Інфекційні захворювання шкіри можуть вражати різні ділянки тіла

Ось найуразливіші для них місця на тілі людини:

• Обличчя. Шкіра на обличчі часто уражається акне (вугровою хворобою), вірусом простого герпесу (губи, ніс).
• Руки. Дотик до інфікованих предметів, поверхонь, шкіри інших людей становить небезпеку для наших рук.
• Ноги. Стопи, проміжки між пальцями та нігті часто уражаються грибковими інфекціями, які легко передаються на пляжі, у роздягальні спортзалу, сауні тощо.
• Пах, зона між сідницями, інші складки. На цих ділянках шкіри часто підвищена вологість, що створює сприятливі умови для розвитку різних дерматитів бактеріального та грибкового походження.

Лікування інфекцій шкіри залежить від типу патогену та тяжкості симптомів. Важливо проконсультуватися з лікарем, щоб отримати точний діагноз та правильне лікування. Не займайтеся самолікуванням, це може погіршити ситуацію та призвести до ускладнень.

Свербіж шкіри, тобто відчуття, яке виникає в тілі й змушує чухатися, може виникнути з різних причин. Він буває тимчасовим чи хронічним і має різні прояви. Йдеться не про наслідки комариних укусів, а про той свербіж на шкірі, який не минає досить довго, турбує, заважає спати.

З чим він може бути пов’язаний і що робити?

Умовно свербіж розділяють на два види:

Тимчасовий свербіж.

• Він може з’являтися у здорових людей із сухою шкірою, наприклад після гарячої ванни та миття з милом. Ще одна його причина – алергія на ті чи інші продукти харчування або контактний дерматит. Після припинення дії подразнювального фактора свербіж шкіри минає. У деяких людей він виникає у відповідь на стрес, тривожність та переживання. У багатьох – при нестачі в раціоні вітамінів, мікроелементів та мінералів. До тимчасового свербіння можна віднести також його випадки, пов’язані з паразитарними інфекціями – педикульозом, демодекозом, коростою тощо.

Хронічний свербіж.

• Його наявність – це ознака якихось серйозних порушень в організмі чи розвитку хвороб. Це може бути захворювання крові, щитоподібної залози, цукровий діабет, численні недуги шкіри. Дуже часто постійний свербіж шкіри без видимих причин стає результатом патології печінки, нирок та жовчного міхура. Застійні процеси в цих органах, недостатнє виведення токсинів можуть провокувати свербіж шкіри по всьому тілу.

При яких станах зустрічається свербіж шкіри:

• Сухість шкіри. Нестача зволоження може спричиняти свербіж шкіри без висипань, особливо в холодну пору року. Морозна погода, недостатня вологість повітря в приміщеннях під час роботи центрального опалення, використання мила посилюють сухість, лущення та свербіж на шкірі.
• Алергія. Подразнення та свербіж шкіри часто пов’язані з алергічними реакціями на деякі продукти харчування, компоненти ліків та косметичних засобів. Почервоніння (кропив’янка) та свербіж на руках, точніше на передпліччях, можуть бути ознаками алергії.
• Атопічний дерматит. Це запальне захворювання супроводжує сильний свербіж шкіри, її сухість, набряк, подразнення та почервоніння. Атопічний дерматит має перебіг з періодами загострень та ремісій, а також певні вікові особливості (розвивається зазвичай у ранньому дитинстві). У дорослих симптоми часто стерті, наприклад, може зберігатися тільки свербіж по всьому тілу без висипів.
• Псоріаз. Тяжке невиліковне захворювання шкіри, що характеризується червоними плямами, покритими лусочками. Через такі псоріатичні бляшки сверблять лікті, коліна, зони на голові, у паху тощо.
• Екзема. Хронічне запальне захворювання шкіри, яке супроводжується свербежем та висипаннями, появою ділянок шкіри, що мокнуть. Екзема важко піддається лікуванню.
• Грибкові інфекції. Часто зумовлюють свербіж та лущення. Зазвичай вражають стопи через носіння взуття з синтетичних матеріалів, що створює всередині тепле та вологе середовище. Свербіж шкіри ніг при грибку з успіхом лікують спеціальними препаратами місцевої дії.
• Себорейний дерматит. Це підвищена жирність шкіри голови, поява на ній червоних висипів та свербежу.
• Гінекологічні та урологічні інфекції. Можуть спричиняти нестерпний свербіж у зоні статевих органів.
• Хронічний гепатит, холецистит, ниркова недостатність. Накопичення в організмі токсинів часто стає причиною свербежу. Іноді він є першим симптомом грізних захворювань.

Які місця сверблять найчастіше?

Відповісти на це питання непросто, оскільки причин свербежу дуже багато. Свербіж шкіри обличчя, наприклад, зустрічається відносно нечасто. Найбільш поширені такі його види:

• Свербіж шкіри голови. Він може бути пов’язаний із сухістю шкіри, себорейним дерматитом, пітницею, реакцією шкіри на певні компоненти шампунів, бальзамів та інших гігієнічних та косметичних засобів.
• Свербіж шкіри ніг. Зустрічається досить часто. Якщо сверблять стопи, це може бути пов’язано з надмірною пітливістю або грибковою інфекцією. Її наявність опосередковано підтверджує поява неприємного запаху. Свербіж у зоні гомілок зазвичай зумовлений сухістю шкіри, він посилюється після водних процедур.
• Свербіж всього тіла. Такий тип свербежу називають генералізованим. Він є ознакою вираженої сухості шкіри (ксерозу) чи наявності якогось захворювання. Якщо сверблять спина, живіт, руки, ноги, голова, то потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря для медичного обстеження.

У жодному разі не можна розчісувати ділянки шкіри, що сверблять. Це може призвести до її пошкодження та приєднання інфекції.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Причина появи свербежу у кожного своя, і її потрібно знайти та усунути. Коли варто звернутися до лікаря, ми визначаємо самі за самопочуттям. Бажано із цим не зволікати. Негайно треба йти до дерматолога, якщо:

• Свербіж триває довго, більше 14 днів і не минає після використання зволожувальних засобів для шкіри.
• У вас є висипання, почервоніння або набряк шкіри.
• Свербіж супроводжується болем, печінням.
• Швидко посилюється чи поширюється на великі ділянки шкіри.
• Є інші симптоми, такі як пропасниця, озноб або запаморочення.

Сухий дерматит, також відомий як ксероз (від грецького «ξηρός», що означає «сухий»), є станом, при якому шкіра стає надмірно сухою, чутливою, схильною до лущення, а її поверхня – грубою і шорсткою на дотик. Усі ці симптоми виникають через зменшення вологи в поверхневих шарах шкіри.

Різновиди сухого дерматиту

Сухий дерматит буває трьох видів:

• Вроджений. Він генетично зумовлений, з’являється у дитинстві та зберігається все життя. Спадковий сухий дерматит важко піддається лікуванню, але зустрічається нечасто. При тяжкому перебігу сухий дерматит може спричинити ускладнення, зокрема суху екзему та іхтіоз.
• Віковий. Сухість шкіри зазвичай є наслідком старіння організму. Її фіксують у переважної більшості людей віком понад 70 років. Ксероз у людей похилого віку пов’язаний зі зниженням рівня статевих гормонів, що відповідають за роботу сальних залоз, а також з дистрофічними процесами у шкірі.
• Набутий. Виникає через неправильний догляд за шкірою, вплив на неї різних агресивних факторів.

Ксероз часто поєднується з атопічним дерматитом та іншими патологіями шкіри, але може виникати і без них. У будь-якому випадку для сухого дерматиту характерне порушення бар’єрної функції шкіри. Наш епідерміс має захисний ліпідний шар, який утримує вологу та оберігає шкіру від втрати води. У разі сухого дерматиту цей шар порушений, що призводить до пересушування шкіри та робить її більш чутливою до подразників.

Причини набутого ксерозу

Ксероз може виникати на різних ділянках шкіри та через різні чинники. Ось деякі з них:

• Використання мила. Мийні засоби та мило позбавляють шкіру природного ліпідного захисту, що призводить до її сухості.
• Тривалий або частий контакт із водою. Миття рук, відвідування басейну, прийом ванн можуть посилити ксероз.
• Зовнішні умови. Холод, знижена вологість повітря та вітер здатні спричинити сухий дерматит або употужнити його симптоми.
• Подразники. Реакція на деякі інгредієнти косметичних та гігієнічних засобів (соду, дезінфікуючі компоненти) часто провокує або посилює сухий дерматит.
• Постійний прийом деяких ліків, наприклад сечогінних і тих, що знижують рівень холестерину, іноді зумовлює сухість шкіри всього тіла.

Місця появи сухого дерматиту

Симптоми сухого дерматиту – це сухість, стягнутість, свербіж, лущення, почервоніння шкіри, підвищена її чутливість до подразнення, а у важких випадках – навіть висипання та тріщини. Ксероз може вражати як усе тіло, так і окремі частини. Найчастіше сухий дерматит діагностують:

• На руках. Ми миємо руки з милом дуже часто, що спричиняє розвиток сухого дерматиту, особливо в холодну пору року.
• На обличчі. Причини ксерозу на обличчі – це зазвичай салонні косметичні процедури. Пілінг, лазерне шліфування, дермабразія зумовлюють стійке почервоніння шкіри, її сухість та стоншення. Поступово стан нормалізується. Крім того, з віком тип шкіри обличчя змінюється: нормальна може стати сухою, а жирна чи змішана – наближається до нормальної.
• На ногах. Сухість стоп та гомілок створює дуже великий дискомфорт. Шкіра на них свербить, лущиться, на п’ятах утворюються болючі мозолі, натоптені, тріщини.
• На голові. Якщо шкіра обличчя та тіла суха, то на голові вона теж буде такою. Через сухість на шкірі голови утворюються дрібні лусочки, схожі на лупу, виникає свербіж і випадіння волосся превалює над ростом нового, тому шевелюра рідшає.

Себорейний дерматит на голові – найчастіша проблема у дорослих. Це хронічне захворювання вражає переважно чоловіків віком 18–45 років, хоча жінки від нього теж не застраховані. За його наявності потрібна постійна увага до стану шкіри голови та правильний догляд за нею, а також правильне харчування та очищення організму від токсинів.

Симптоми себорейного дерматиту

При себорейному дерматиті люди скаржаться на почервоніння, лущення та свербіж шкіри голови. У побуті ми називаємо це «лупою». Такий стан може виникати іноді, періодично повторюватись, але найчастіше він має хронічний характер.

Інколи при цьому стані посилюється випадіння волосся, шкіра може почати мокнути, на ній подеколи утворюються тріщини, тобто створюються умови для приєднання інфекції. Поступово себорейний дерматит прогресує, захоплює дедалі більші ділянки шкіри. Він може вражати не тільки шкіру голови, а й обличчя, частини тулуба.

Інтенсивність симптомів себорейного дерматиту може бути слабкою, тоді вони не завдають особливої шкоди пацієнтові. Але буває навпаки: прояви хвороби легко помітні для всіх довкола, тому людина може відчувати не тільки фізичний, а й психологічний дискомфорт.

Причини себорейного дерматиту

Причини себорейного дерматиту на голові дуже різноманітні: це може бути цукровий діабет та інші ендокринні захворювання, неправильне харчування та захворювання ШКТ, різкі зміни гормонального фону в пубертатному періоді, під час вагітності, клімаксу та частих стресів, зниження імунітету, використання невідповідних засобів для миття голови тощо.

Внаслідок дії таких факторів відбувається низка негативних змін:

• Виникає гормональний збій. Підвищується рівень чоловічих статевих гормонів тестостерону та дигідротестостерону у шкірі голови.
• Зростає активність сальних залоз. Внаслідок цього збільшується продукція шкірного сала.
• Порушується баланс мікроорганізмів. Активізується дріжджоподібний грибок Malassezia, який є на шкірі голови практично у всіх людей.
• Розвивається запалення. З’являються ділянки почервоніння, формуються білі та жовті жирні лусочки, які легко відпадають.

Типи захворювання

Залежно від переважаючих симптомів розрізняють кілька типів захворювання.

Сухий себорейний дерматит

на голові проявляється насамперед відчуттям сухості та стягнутості шкіри, лущенням та свербежем. Лупа при цьому дрібна, але її може бути багато. На уражених ділянках утворюються червоні цятки (себореїди).

Жирний себорейний дерматит

на голові пов’язаний із підвищеною сальністю шкіри. Для цього типу захворювання також характерні почервоніння та свербіж шкіри, а от лусочки на ній досить великі і мають вигляд пластів. Волосся швидко жирнішає після миття голови. Оскільки сальні залози працюють надактивно, це призводить до утворення вугрів (прищів) на обличчі, грудях, спині.

Можлива також змішана себорея, що поєднує обидві форми – суху та жирну.

Лікування себорейного дерматиту

Як правильно лікувати себорейний дерматит на голові, підкаже лікар-трихолог. Він проведе огляд шкіри, при необхідності призначить обстеження в інших фахівців (гастроентеролог, ендокринолог). Лікування себорейного дерматиту у дітей (як правило, у підлітків) і дорослих має бути комплексним, щоб зменшити вплив причин, що його зумовлюють, і симптомів, які створюють дискомфорт.

Себорейний дерматит можна з успіхом контролювати та зменшувати. Ось низка рекомендацій:

• Використовуйте шампуні від лупи. Вони містять такі активні інгредієнти, як дисульфід селену, цинк-піритіон або кетоконазол, тому зменшують симптоми.
• Уникайте надмірно гарячої води. При високій температурі пересушується шкіра голова, тому збільшується вироблення шкірного сала. Використовуйте теплу або прохолодну воду під час миття волосся.
• Уникайте агресивних засобів. Не використовуйте шампуні та інші засоби, які можуть подразнювати шкіру.
• Правильне харчування. Здорове харчування та достатнє споживання води можуть покращити стан шкіри.

Якщо симптоми себорейного дерматиту яскраво виражені або зберігаються тривалий час, може знадобитися інтенсивне лікування в домашніх умовах.

Себорейний дерматит можна контролювати та зменшувати

Ось низка рекомендацій:

• Використовуйте шампуні від лупи. Вони містять такі активні інгредієнти, як дисульфід селену, цинк піритіон або кетоконазол, тому зменшують симптоми.
• Уникайте надмірно гарячої води. При високій температурі пересушується шкіра голова, тому збільшується вироблення шкірного сала. Використовуйте теплу або прохолодну воду під час миття волосся.
• Уникайте агресивних засобів. Не використовуйте шампуні та інші засоби, які можуть подразнювати шкіру.
• Правильне харчування. Здорове харчування та достатнє споживання води можуть покращити стан шкіри.

Дієта при себорейному дерматиті на голові

При себорейному дерматиті важливо дотримуватись правил здорового харчування. Виключіть з раціону гостру, жирну, солону та смажену їжу. Перейдіть переважно на овочі та фрукти, їх бажано вживати по можливості без термообробки. Страви повинні бути легкими: салати, рагу, запіканки. Овочі корисно доповнювати білковими продуктами (нежирне м’ясо, риба, бобові, гриби), а також цільнозерновими кашами та хлібобулочними виробами.

Загострення себорейного дерматиту може бути спровоковане порушеннями роботи кишечника, тому важливо «доглядати» і його, зокрема споживати достатню кількість харчових волокон (клітковина, фруктоолігосахариди тощо). Ці речовини з рослинної їжі сприяють здоров’ю кишечника, його ритмічному функціонуванню та очищенню організму від токсинів. Лактофільтрум є додатковим джерелом натуральних харчових волокон для нормальної роботи кишечника. Дуже важливо також пити якнайбільше чистої негазованої води.

Чи заразний себорейний дерматит

Хоча у розвитку захворювання велике значення має грибок Malassezia, себорейний дерматит не належить до інфекційних недуг. Цей мікроорганізм – частина мікробіома шкіри голови будь-якої людини, просто зі збільшенням кількості шкірного сала він отримує стимул для значного зростання чисельності. При нормалізації синтезу шкірного сала кількість Malassezia на шкірі голови повертається до норми. Заразитися себорейним дерматитом через головні убори та використання гребінця неможливо, але все ж таки краще, щоб такі предмети були тільки в індивідуальному користуванні.

Профілактика захворювання

Цілком вилікувати себорейний дерматит зазвичай не вдається. Це означає, що треба звернутися до лікаря і постійно виконувати його рекомендації щодо харчування, прийому тих чи інших засобів та догляду за шкірою голови. Правильна профілактика захворювання дає змогу його контролювати, тобто не допускати загострень та поширення на нові ділянки шкіри.

Одна з основних переваг цієї акції – це можливість створити власний Health Box. Вам не треба отримувати вже визначений набір продуктів – ви самі можете вибрати ті, які відповідають вашим потребам. У вашому розпорядженні аж 1500₴, які можна витратити на покупку товарів SCHONEN. Це чудова нагода наповнити свій Health Box вітамінами, пробіотиками, засобами для догляду за собою та іншими корисними продуктами, які покращать ваше здоров’я та нададуть енергії на кожен день. 

Надмірне захоплення солодощами шкідливе для здоров’я, адже для ласунів підвищений ризик розвитку різних патологій – від карієсу та ожиріння до небезпечних серцево-судинних захворювань та цукрового діабету.