Курс пройдено: результат і враження

93

Наприкінці прийому Лактофільтруму я нарешті зацікавилася теорією: а що ж у складі, чим він відрізняється від інших сорбентів? Прочитала, що за всмоктування токсинів відповідає лігнін — природний сорбент, який отримують із деревини після всіляких фізико-хімічних процесів із складними назвами, а за відновлення мікрофлори і «насичення» лакто- і біфідобактеріями (завдяки рекламі йогуртів навіть діти і домашні тварини знають, що це корисні й потрібні красунчики) — пребіотик лактулоза.

Такий тандем — оптимальне рішення після, наприклад, тривалого лікування антибіотиками, яке розбурхує та порушує роботу травної системи. Проте, мені здається, навіть «на рівному місці», не маючи проблем, кілька разів на рік не завадить пройти такий курс детоксу — ми все ж живемо не в шале на гірському схилі, а в містах із дорожнім рухом, заводами і курцями. І хочемо того чи ні, а щодня потроху себе отруюємо. Ну а пройти курс препарату після новорічних свят (а то і під час!) сам Бог велів!

За тритижневий курс прийому препарату жодного разу не було ніяких проблем із травленням чи хоча б якогось дискомфорту. Боюся навіть уявити, скільки води я випила за цей час — удома ми стали замовляти її значно частіше. І шкіра більше не робить підлих фокусів у вигляді запалень, поводиться пристойно. Однак сухий закон довелося порушити — я застудилася, а що здатне подолати хворобу краще, ніж гаряче вино з прянощами перед сном? ) Особливо, якщо це домашнє біле вино, привезене з італійського села поблизу Венеції! Подібний напій лікує однією згадкою про себе...

Загалом, курс прийому пройшов легко і, можна сказати, непомітно. Я не відчувала себе «на дієті», не обмежувала раціон і не їла щось навмисно. І я навіть засмутилася, коли зрозуміла, що використала останній блістер Лактофільтруму — так звикла до його ненав’язливого солодкуватого смаку.

НАЗАД