Наш кишечник схожий на дрібненьку сітку, отвори якої настільки малі (менше одного нанометра), що «погані» молекули з їжі просто не здатні в них «протиснуться». У нормі все погане зазвичай виходить назовні природним шляхом разом із залишками їжі.

Іноді через різні причини кишечник стає більш проникним, і тоді токсини, алергени, а також хвороботворні мікроорганізми легко долають бар’єр і всмоктуються з кишечника в кров. Далі запускаються імунні механізми, наслідком яких можуть стати різноманітні висипання на шкірі.

«Дирявий кишечник» — спрощений термін, що означає збільшення кишкової проникності (КП).

Що призводить до підвищеної кишкової проникності?

• Людина може успадкувати від своїх батьків «неправильні гени» «слабкого» кишечника.
• Недостатнє виділення шлункового соку. Такий стан може бути як уродженим (успадкованим), так і набутим. Простий лабораторний аналіз може підтвердити гіпотезу лікаря. У нормі соляна кислота, а це головний компонент шлункового соку, вбиває більшість бактерій. Коли її не вистачає, мікроорганізми осідають на стінках кишечника та підвищують його проникність.
• Тривале запалення в кишковій стінці (наприклад, при глютенової непереносимості) може спричинити її набряк та збільшити «пористість». Як пускові фактори можуть послужити певні продукти харчування (харчова непереносимість), патогенні мікроорганізми, грибки та паразити. Часто погано підібрана дієта викликає кишкові спазми, які ми навіть можемо не відчувати зовсім. Тим не менш, через підвищений тиск стінки розтягуються, а це призводить до збільшення діаметра «пор» і проникності.
• Печінка відповідає за знешкодження всіх токсинів в організмі. Коли її роботу порушено, наприклад, після перенесеної хвороби, частина поганих молекул, незнешкодженних в печінки, зі струмом крові потрапляє назад у кишкову стінку і знову ж таки – підвищує її проникність. Виходить замкнене порочне коло.

Також На розвиток стану «дирявого кишечника» впливають: «стресові» розлади; застосування нестероїдних протизапальних препаратів; вагітність; дія поверхнево активних речовин (жовчних кислот і дієтичних факторів, зокрема, емульгаторів), що підвищують проникність стінки кишки.

Харчова алергія дуже часто пов’язана з  підвищенною проникнистю кишечнику.