Глобальна криза клітковини: як харчові традиції різних країн впливають на здоров’я людей*

Індустріалізація докорінно змінила те, що лежить у нас на тарілках. Гонитва за швидкими калоріями, щоб люди не були голодними, призвела до очищення борошна та скорочення споживання справжнього хліба з вівса, ячменю і цільної пшениці. Як наслідок, клітковина стала дефіцитним ресурсом, що безпосередньо позначається на статистиці захворювань у всьому світі.

Європейський парадокс: від лідерів до аутсайдерів

Ще століття тому раціон, наприклад, французів був надзвичайно багатим на харчові волокна. Сьогодні ж картина інша:

• Німеччина: наразі є лідером серед західних країн щодо кількості клітковини у раціоні населення. Жінки тут споживають в середньому 23 г, а чоловіки — 25 г клітковини на день.
• Франція: сучасні показники коливаються в межах 15–22 г, що значно нижче за рекомендації дієтологів.
• Румунія: ситуація викликає занепокоєння. Дослідження показують, що дорослі румуни споживають лише 9–10 г клітковини на день, а більшість населення звикла з’їдати лише одну порцію овочів або фруктів на добу.

США: 5% успіху. У Сполучених Штатах Америки ситуація виглядає критичною. Лише 5% американців дотримуються норми споживання клітковини. При рекомендаціях у 25 г/день для жінок та 38 г/день для чоловіків реальні показники залишаються мізерними. Поєднання замалої кількості харчових волокон і надлишку насичених жирів у раціоні — одна з головних причин високої захворюваності в США на серцево-судинні хвороби порівняно з Японією чи країнами Середземномор’я.

Азія: традиції проти модернізації

Традиційні системи харчування Сходу завжди вважалися еталоном для збереження здоров’я, але глобалізація вносить свої корективи:

• Японія: все ще високе споживання рису, овочів та білків (риба, соя) підтримує здоров’я нації.
• Китай: раніше багате на клітковину харчування стрімко перетворюється на «модерне» — з надлишком жирів і дефіцитом зернових. Сьогодні дисбаланс нутриєнтів у Китаї подекуди навіть гірший, ніж у США, що провокує сплеск діабету та гіпертонії.

Середземномор’я та Індія: золотий стандарт

Країни Середземномор’я (Греція, Іспанія, Італія) традиційно демонструють низьку смертність від хвороб серця завдяки овочам, рибі та оливковій олії. Аналогічно, індо-середземноморська дієта, багата на цільне зерно, горіхи та фрукти, довела свою ефективність навіть для пацієнтів із тяжкою ішемічною хворобою серця.

В Індії рівень споживання клітковини може сягати 41 г на день, проте цей показник значно залежить від соціально-економічного статусу населення та регіону проживання.

Чому це важливо для вас?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та національні інститути здоров’я по всьому світу в один голос закликають: збільшуйте споживання складних вуглеводів.

Чек-лист для вашого раціону:

1. Цільнозернові продукти замість білого борошна.
2. Мінімум 400 г овочів та фруктів щодня.
3. Бобові та горіхи як регулярне джерело пребіотиків.

Ваш мікробіом — це армія союзників. Але пам’ятайте: армія, яку не годують клітковиною, починає «поїдати» свого власника, руйнуючи захисний шар кишечника.