Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день
Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день Продукти, багаті на клітковину, необхідно вживати щодня. Це овочі та фрукти,
Меню
Меню
Гомеостаз організму людини – складний комплекс фізіологічних реакцій, що підтримують сталість його внутрішнього середовища і належне функціонування. Організм має пристосуватися до умов життя, які можуть різко змінюватися. І від того, чи буде при цьому збережено нормальний гомеостаз, залежить стан здоров’я. Численні захворювання є наслідком розладів функцій, відповідальних за підтримку гомеостазу.
У забезпеченні гомеостазу задіяні всі без винятку органи і системи, зокрема шкіра. Вона захищає організм від зовнішніх фізичних впливів і хімічних речовин, патогенних мікроорганізмів, сприяє підтримуванню постійної температури тіла. Не менш важливий і кишечник з його корисною мікрофлорою, що забезпечує нормальний перебіг процесів травлення, перешкоджає утворенню колоній патогенних мікроорганізмів, підтримує імунну систему.
Одна з головних причин негативних змін у гомеостазі – синдром ендогенної інтоксикації (СЕІ). Простіше кажучи, це накопичення в організмі внутрішніх токсинів, які утворюються під час обміну речовин, але не знешкоджуються і не виводяться як слід. Часто це стає наслідком порушень травлення і кишкового дисбіозу (дисбактеріозу), тобто негативних змін у якісному і кількісному складі мікрофлори кишечника (потенційно шкідливі бактерії переважають над корисними).
СЕІ не має якихось певних симптомів. Ступінь ендогенної інтоксикації організму лікарі можуть оцінити за рівнем у крові молекул середньої маси (МСМ), показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), кількістю імунних комплексів, що циркулюють, тощо. Численні спроби виділити специфічний, характерний лише для окремих патологічних станів токсин (або токсини) наразі безуспішні.
Значна тривалість і хронізація захворювань можуть бути пов’язані з накопиченням у крові цілого комплексу внутрішніх токсинів. СЕІ є не тільки при загрозливих для життя станах (сепсис, травми, опіки), а й при метаболічному синдромі, хронічних запальних процесах в різних органах, захворюваннях суглобів та шкіри. Цей синдром підтримує обмінні порушення, запалення шкіри, погіршує перебіг захворювань, сприяє їх частим рецидивам і утруднює лікування. Підтвердженням наявності СЕІ при хронічних дерматозах є позитивна дія детоксикації на стан пацієнтів (ентеросорбція, лімфосорбція та плазмаферез).
Найбільш поширеними захворюваннями у практиці дерматолога є алергодерматози, тобто алергічні захворювання шкіри (висипання, свербіж тощо). Ця проблема стає дедалі актуальнішою, оскільки зростає схильність населення, особливо жителів мегаполісів, до алергічних станів. Основними причинами посилення алергізації є несприятлива екологічна ситуація, нераціональне харчування та неправильний спосіб життя, стреси, самолікування антибіотиками, активне застосування засобів побутової хімії тощо.
Дерматоз часто є хронічним і може мати не тільки алергічні, а й аутоімунні, генетичні, гормональні та інші причини (атопічний дерматит, псоріаз, екзема, себорейний дерматит, акне та ін.). І незалежно від цих причин у 40-75% хворих на хронічні дерматози є зміни у функціонуванні травної системи. Йдеться, наприклад, про порушення бар’єрної функції органів шлунково-кишкового тракту, особливо кишечника. Крізь його стінки у кровотік і внутрішнє середовище організму проникають різні токсини та алергени (лікарські засоби, пил, харчові продукти, чужорідні речовини промислового походження), тобто механізми їх природного виведення працюють незадовільно. Внаслідок цього відбуваються надмірні, неправильні реакції імунної системи, що призводить до появи ознак дерматозу і алергодерматозу. Токсичні продукти алергічних реакцій та ендогенні токсичні речовини розподіляються між кров’ю, тканинами, системою травлення і сприяють розвитку СЕІ.
Додатковою ланкою в механізмі розвитку дерматозів є дисбіоз кишечника, що сприяє збереженню ураження шкіри та слизових оболонок. Цей стан виникає при впливі на організм великої кількості факторів, йдеться про стреси, нерегулярне та/або незбалансоване харчування, дефіцит харчових волокон, споживання їжі, що містить антибактеріальні компоненти, захворювання внутрішніх органів, лікування антибіотиками, гормонами, оперативні втручання, гострі інфекційні захворювання ШКТ, зниження імунітету, вплив різноманітних забруднювачів довкілля тощо.
Стан мікрофлори кишечника має значний вплив на перебіг таких захворювань шкіри, як атопічний дерматит, екзема, акне, розацеа тощо. Існує пряма залежність: чим більше виражений дисбіоз, тим тяжчими будуть симптоми дерматозу. А цілеспрямований вплив на мікрофлору кишечника з метою її нормалізації підвищує ефективність лікування шкіри.
Є також взаємозв’язок між дисбіозом кишечника і харчовою алергією. Ця патологія розвивається у ранньому дитячому віці й може бути зумовлена змінами в імунітеті, якщо він починає неправильно реагувати на умовно-патогенні мікроорганізми (спричиняють хвороби лише за певних умов), які переважають у кишечнику, та їхні токсини. Це може спровокувати кропив’янку і набряк Квінке при вживанні певних продуктів.
Захворювання на атопічний дерматит (АД) розпочинається зазвичай у новонароджених на тлі кишкового дисбіозу через незрілість кишечника і системи синтезу ферментів для травлення. У деяких людей ця недуга з’являється у підлітковому або дорослому віці на тлі порушень у ШКТ. Однак універсальним спусковим механізмом для розвитку АД фахівці вважають підвищення рівня ендотоксину грамнегативних бактерій. Це речовина (ліпополісахарид), що призводить до «ендотоксинової агресії» та СЕІ. Збільшення концентрації ендотоксину може спостерігатися при пониженні функції печінки, гастриті, дискінезії жовчовивідних шляхів, застійних явищах, підвищеній проникності стінок кишечника.
Перебіг АД значною мірою ускладнюється порушеннями перетравлення компонентів їжі у товстому кишечнику, що виникають при дефіциті нормальної мікрофлори (лакто- і біфідобактерій) і призводять до накопичення та всмоктування речовин, які відіграють роль псевдоалергенів. Крім того, зниження кількості біфідобактерій підвищує проникність стінок кишечника для великих за розміром молекул компонентів їжі. Це спричиняє надмірну чутливість до певних продуктів (харчової сенсибілізації). А збільшення кількості умовно-патогенної мікрофлори, яка завжди є в організмі, сприяє підвищеній чутливості до грибків та бактерій, а також інтоксикації продуктами їх життєдіяльності. Отже, АД має багато взаємопов’язаних і причин, тому його важко лікувати.
При інших хронічних дерматозах розлади обміну речовин і збої в роботі імунної системи сприяють розвитку СЕІ внаслідок накопичення МСМ, продуктів ПОЛ, надмірного збільшення кількості речовин, що провокують запалення, посилення проникності кишечника і збільшення в крові вмісту ендотоксину грамнегативних бактерій. З іншого боку, ендотоксикоз стимулює обмінні порушення, що сприяє формуванню порочного кола підтримання недуги. При деяких хронічних дерматозах, наприклад при псоріазі, патологічний процес поширюється не тільки на шкіру, а й на різні органи і системи, характеризується зниженням активності систем природної детоксикації.
Отже, тривала наявність дисбіозу кишечника при хронічних дерматозах (АД, псоріаз, себорейний дерматит, акне та ін.) призводить до алергізації організму, порушень обміну речовин та імунної системи, накопичення ендогенних токсинів. А наявність СЕІ свідчить, що при таких захворюваннях (бажано на ранніх стадіях) потрібно застосовувати ентеросорбенти, які позитивно впливають на мікрофлору кишечника. Це сприяє підвищенню шансів на одужання або стійку ремісію, зокрема й тому, що покращується фармакочутливість, тобто позитивна реакція організму пацієнта на ліки.
Одним з найбільш безпечних і ефективних методів знешкодження токсичних речовин є прийом ентеросорбентів. Ці препарати можуть поглинати токсичні речовини, що утворюються в організмі (жовч, індол, скатол, феноли, аміак та ін.) та надходять ззовні (мікроорганізми, отрути, ксенобіотики), а потім виводити їх з організму. Додатково ентеросорбенти можуть забезпечувати захисний ефект для ШКТ, бактерицидну дію, перешкоджати розмноженню патогенної мікрофлори в кишечнику.
Позитивна дія ентеросорбентів може бути прямою та опосередкованою. Пряма дія – здатність зв’язувати отрути та ксенобіотики безпосередньо в органах травлення. Процес починається в шлунку і продовжується в тонкій кишці. Опосередкована дія полягає у пригніченні чи ослабленні токсико-алергічних реакцій, запальних процесів, зменшенні навантаження на органи знешкодження та виведення токсинів, усуненні метеоризму та покращенні травлення і стану шкіри.
Ефективність ентеросорбентів оцінюється за двома основними характеристиками: сорбційна ємність і селективність, що визначають вираженість дії. Сорбційна ємкість – це кількість речовини, яку може поглинути сорбент на одиницю своєї маси. Селективність полягає у здатності до сорбції частинок певних розмірів, а також мікроорганізмів без поглинання корисних для організму речовин (вітамінів, ферментів тощо).
За хімічною структурою та природою ентеросорбенти розподіляють на натуральні харчові волокна (висівки злакових культур, альгінати, пектини, лігніни), вуглецеві адсорбенти на основі активованого вугілля, похідні полівінілпіролідону, діоксиду кремнію, силікагелі та інші. Головні показання до прийому сорбентів – це гострі кишкові захворювання (сальмонельоз, харчові токсикоінфекції), гостра діарея, отруєння побутовими і промисловими токсинами (алкалоїдами, солями важких металів, іншими речовинами), лікарськими препаратами.
Більшість ентеросорбентів на основі вугілля та діоксиду кремнію не використовують довгостроково, а також для профілактики, бо вони мають побічні ефекти (закреп, подразнення і пошкодження ШКТ). Однак у дерматології деякі сорбенти на основі натуральних харчових волокон є препаратами вибору через можливість їх довготривалого застосування без ризику побічних реакцій. При алергічних захворюваннях та дерматозах такі препарати сприяють послабленню свербежу, зменшенню набряку шкіри і загоєнню висипань.
У дерматологічній практиці добре себе зарекомендував ентеросорбент Лактофільтрум, що містить лігнін, лактулозу і фруктоолігосахариди. Це спеціальна комбінація різних типів натуральних харчових волокон, яка забезпечує ефективне зв’язування та виведення максимального спектра шкідливих речовин, покращує моторику ШКТ для більш швидкого виведення адсорбованих речовин, а також пребіотик, що сприяє відновленню корисної мікрофлори в кишечнику.
Складові Лактофільтруму мають такі властивості1-2:
Лактофільтрум доцільно застосовувати у комплексній фармакокорекції алергічних захворювань шкіри (атопічний дерматит, кропив’янка, екзема), харчової алергії, хронічних дерматозів (екзема, псоріаз), синдрому подразненого кишечника, хронічного коліту, дисбіозу кишечника, цирозу печінки, отруєнь різного походження.
*Л.А. Болотна. Застосування оригінального ентеросорбенту в комплексному лікуванні хронічних дерматозів. УДК 616.51-08:615.246.2.
01.11.2023
Рекомендуємо прочитати
Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день
Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день Продукти, багаті на клітковину, необхідно вживати щодня. Це овочі та фрукти,
Розчинна та нерозчинна клітковина
Розчинна та нерозчинна клітковина Так у побуті люди, далекі від медицини та біології, називають будь-які харчові волокна, які розчиняються чи
Харчові волокна – що це таке? Харчові волокна – це особливий різновид вуглеводів. Ви знаєте, що є шкідливі «швидкі» вуглеводи,
Реклама дієтичної добавки ЛактоФільтрум, звіт ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Ведмедя МОЗ України» №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021. DMUA.LF2022.09.01
Delta Medical Promotions AG
Швейцарія, 26, Оетенбахгассе, Цюріх, CH-8001
© Delta Medical Promotions AG 2024
