Небезпека цукрозамінників. Як зменшити ризики?
Надмірне захоплення солодощами шкідливе для здоров’я, адже для ласунів підвищений ризик розвитку різних патологій – від карієсу та ожиріння до небезпечних серцево-судинних захворювань та цукрового діабету.
Чим же замінити цукор у своєму раціоні?
Розмаїття цукрозамінників
Для збереження здоров’я дієтологи рекомендують натуральні замінники цукру – фруктозу, стевію, а також менш солодкі ксиліт та сорбіт. Крім природних цукрозамінників є ще й штучні. У всіх продуктах з позначкою на кшталт «лайт» або «нуль калорій» цукор частково або повністю замінений синтетичними підсолоджувачами. Так, аспартам у 200 разів солодший за цукор і при цьому не має калорійності.
Синтетичних замінників цукру створено чимало, а першим був сахарин, отриманий ще наприкінці ХІХ століття. Потім років 70 тому з’явився цикламат. Ці дві речовини заборонені у багатьох країнах. Є відомості, що сахарин має властивості канцерогену, може спричинити загострення жовчнокам’яної хвороби та негативно впливає на печінку. У цикламату аналогічний «послужний список» скромніший, але вчені підозрюють, що він може бути причиною ниркової недостатності.
Окремо сахарин і цикламат для продуктів харчування не використовують, лише разом з іншими, новішими підсолоджувачами – ацесульфамом калію, сукралозою, аспартамом тощо. Суміші створюють так, щоб досягти певної мети, наприклад, зменшити «хімічний» смак підсолоджувачів, а також їхню загальну кількість у продукті. Це фантастично вигідно виробникам: для заміни 100 кг цукру потрібно лише 0,5 кг аспартаму, а 320 мг суміші аспартаму і ацесульфаму калію у співвідношенні 1:1 настільки ж солодкі, що і 500 мг кожного з них окремо.
Таблетки підсолоджувачів, які зараз продаються в магазинах, можуть містити по 10 мг ацесульфаму калію та аспартаму. Поєднання саме цих речовин пояснюється їхніми властивостями: перша дає солодкий смак миттєво, друга – не відразу, але залишає тривалий післясмак. Деякі види солодкої газованої води не дарма містять лише аспартам. Цей технологічний прийом має комерційний сенс: прагнучи позбутися солодкого смаку в роті, споживач знову і знову п’є таку воду…
Штучні підсолоджувачі містяться приблизно в 6000 продуктів, від зубної пасти та жувальної гумки до йогуртів та льодяників від кашлю. Вони можуть бути не лише у складі газованих напоїв, соків, а й у готових соусах, консервах, снеках тощо.
Користь та шкода
Щодо користі та шкоди штучних підсолоджувачів думки розділилися. Багато вчених стверджують, що вони згубні для організму. Вважається, наприклад, що ацесульфам погіршує функції серцево-судинної системи та може спричинити звикання. Проте особливо бурхливі пристрасті киплять навколо аспартаму від часу його появи на світовому ринку ще у 1980-х роки. Періодично з’являється інформація про те, що аспартам має властивості алергену та канцерогену. Так, дослідники Центру ракових досліджень у Болоньї після дослідів з лабораторними тваринами дійшли висновку, що у молодих мишей, які отримували аспартам, прямо пропорційно його дозі підвищувалася частота лейкозів. Інші фахівці називають подібні дослідження «псевдонауковими» та заявляють, що в них використовуються величезні кількості аспартаму, а будь-яка речовина в кінській дозі може бути небезпечною. Крім того, вони посилаються на те, що на підставі результатів більш ніж 100 токсикологічних і клінічних досліджень рішенням Управління з контролю за лікарськими засобами та продуктами харчування США (FDA) аспартам визнано безпечним для споживання. Втім, FDA ввело низку обмежень: продукти з аспартамом протипоказані вагітним жінкам, дітям, а також хворим на фенілкетонурію і тим, хто переніс цю недугу в дитинстві.
Прихильники вживання підсолоджувачів наводять залізний аргумент «за»: ці речовини допомагають сидіти на дієті, не їсти цукру, але не почуватися нещасними. Щоправда, не варто розраховувати на те, що підсолоджувач допоможе схуднути, якщо харчуватися, як і раніше. Справа в тому, що в організмі кожного з нас є важливий рефлекс: у відповідь на відчуття язиком солодкого смаку мозок посилає внутрішнім органам сигнал приготуватися приймати та переробляти глюкозу. При споживанні штучного цукрозамінника глюкоза в організм не надходить, тому з’являється відчуття голоду – організм потребує енергетичного підживлення. Тут можна і не втриматися… До речі, у США та Великій Британії дивним чином збіглися за часом початок широкого застосування штучних замінників цукру та збільшення кількості огрядних людей. Так, британські вчені підрахували, що в країні з 1980 по 1995 рік поширеність ожиріння майже подвоїлася. А за даними журналу Food Manufacture, споживання підсолоджувачів у Великій Британії з 1988 по 1996 рік збільшилося на 51%. Фахівці Університету Ліверпуля стверджують, що штучні цукрозамінники підвищують здатність слизової оболонки кишечника абсорбувати вуглеводи, що може призвести до збільшення маси тіла.
Краще обійтися без аспартаму
- Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
- Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.
01.11.2023
Рекомендуємо прочитати
Застосування ентеросорбентів при хронічних дерматозах
Застосування ентеросорбентів при хронічних дерматозах Болотна Л.А. Харківський національний медичний університет посилання на першоджерело Що таке гомеостаз та його механізми