Таблиця продуктів із харчовими волокнами

Posted on 11 Травня, 202312 Березня, 2024 by delta

Таблиця продуктів із харчовими волокнами

Харчові волокна – клітковина, лігнін, фруктоолігосахариди та інші – є в продуктах харчування рослинного походження. У якихось – більше, а в якихось – менше. Щоб правильно скласти свій раціон, треба приблизно розуміти, що саме до нього варто додати.

Які продукти харчування багаті на харчові волокна?

Продукти з високим вмістом харчових волокон – це всі цільнозернові крупи, борошно грубого помелу та вироби з нього, а також овочі та фрукти, сухофрукти, горіхи, бобові. У твердих продуктах більше нерозчинних волокон, а у м’яких – добре розчинних у воді.

Виходячи з розрахунку добової потреби в харчових волокнах залежно від статі та віку (25-30 г для дорослих), можна скласти своє меню на кожен день. Наприклад, гречана каша на сніданок (47% від денної норми), жменя чорносливу (30 г) на перекус (1%), борщ український з капустою, картоплею, цибулею, коренем петрушки, буряком, морквою, помідорами та часником (20%) , яблуко на полудень (6%) та салат з авокадо та червоного перцю (200 г) на вечерю (28%). Плюс до цього страви з м’ясом та рибою – ось ми й розкрили секрет здорового харчування із забезпеченням організму харчовими волокнами.

Таблиця вмісту харчових волокон у продуктах

У цій таблиці наведено продукти з градацією за вмістом у них харчових волокон (від більшого до меншого). Для зручності розрахунків при складанні меню вказано, скільки відсотків від щоденної потреби дають організму 100 г різних продуктів.

Найменування продукту	Кількість харчових волокон (на 100 г), г	Частка від добової потреби, %
Висівки пшеничні	43,6	145
Інжир сушений	18,2	61
Курага	18	60
Висівки вівсяні	15,4	51
Персики та яблука сушені	14,9	50
Гречка (зерно)	14	47
Соя (зерно)	13,5	45
Борошно житнє грубого помелу (цільнозернове)	13,3	44
Квасоля (зерно)	12,4	41
Овес (зерно)	12	40
Крупа гречана (ядриця) та сочевиця (зерно)	11,3	38
Маш (квасоля азіатська)	11,1	37
Горох лущений сушений	10,7	36
Фісташки	10,6	35
Борошно гречане і нут	10	33
Ізюм	9,6	32
Чорнослив	9	30
Крупа вівсяна, ячна	8	27
Арахіс	8,1	27
Крупа перлова	7,8	26
Мигдаль	7	23
Авокадо, борошно пшеничне 2 гатунку	6,7	22
Волоський горіх, фундук	6,1	20
Груша сушена, фініки та вівсяні пластівці	6	20
Кунжут	5,6	19
Горох зелений свіжий	5,5	18
Макарони з борошна 1 гатунку та насіння соняшника	5,1	17
Борошно пшеничне 1 гатунку, крупа та борошно кукурудзяне, а також смородина чорна	4,8	16
Пастернак (корінь) та топінамбур	4,5	15
Капуста брюссельська	4,2	14
Ківі	3,8	13
Малина	3,7	12
Крупа манна та пшоно (шліфоване)	3,6	12
Макарони з борошна в/г та борошно пшеничне в/г	3,7	12
Корінь петрушки, квасоля (стручкова), агрус, біла та червона смородина (порічка), журавлина	3,4	11
Крупа рисова, цибуля ріпчаста і селера (корінь), ожина, чорниця	3	10
Зелень кропу та кінзи, груша	2,8	9
Кукурудза солодка	2,7	9
Капуста броколі	2,6	9
Баклажани, лохина, інжир свіжий	2,5	8
Морква, буряк	2,4	8
Абрикос, апельсин, лимон, обліпиха, персик, суниця	2,2	7
Імбир (корінь), капуста білокачанна та цвітна	2	7
Зелень петрушки, редька чорна та гарбуз	2,1	7
Капуста червонокачанна та кольрабі, перець солодкий болгарський	1,9	6
Селера (зелень)	1,8	6
Алича, банан, вишня, грейпфрут, мандарин, нектарин, яблуко	1,8	6
Виноград, манго, слива, хурма	1,6	5
Базилік (зелень)	1,6	5
Картопля, помідори	1,4	5
Редиска, спаржа (зелень), часник	1,6	5
Капуста пекінська, цибуля зелена (перо), салат листовий, шпинат та щавель	1,2	4
Черешня, ананас	1,1	4
Гранат, диня, кабачки, огірки	0,9	3
Морська капуста	0,6	2
Кавун	0,4	1

01.11.2023

Рекомендуємо прочитати

Клітковина – що це таке?

Клітковина – що це таке? Усі чули, що продукти харчування з клітковиною – це корисно для травлення, збереження стрункості фігури,

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день Продукти, багаті на клітковину, необхідно вживати щодня. Це овочі та фрукти,

Клітковина для шлунка та кишечника

Клітковина для шлунка та кишечника Клітковина, як і інші харчові волокна, – це складний вуглевод, який міститься в продуктах рослинного

Харчові волокна – що це таке?

Posted on 11 Травня, 202312 Березня, 2024 by delta

Харчові волокна – що це таке?

Харчові волокна – це особливий різновид вуглеводів. Ви знаєте, що є шкідливі «швидкі» вуглеводи, наприклад цукор, який дуже легко засвоюється, і корисні «повільні» вуглеводи з цільнозернових каш, які надовго дають відчуття ситості. А що ж являють собою харчові волокна і якою є їхня роль в організмі?

Що таке харчові волокна

Відмінність харчових волокон від інших вуглеводів полягає в тому, що вони стійкі до шлункового соку та травних ферментів. Тобто вони практично не розщеплюються та не всмоктуються у тонкому кишечнику. Це різні полі- і олігосахариди з їжі рослинного походження: пектин, камеді, слиз, целюлоза (клітковина), геміцелюлоза, лактулоза, лігнін та ін. Джерелами харчових волокон у нашому раціоні є оболонки (шкірка) овочів і фруктів, насіння тощо. У природі ці волокна призначені для того, щоб створювати та зберігати форму та структуру рослин. Для організму людини вони дуже корисні та необхідні щодня (по 20-35 г). У нерафінованих продуктах харчових волокон більше, ніж у рафінованих, тому краще купувати, наприклад, нешліфований та бурий рис, ніж білий.

Що таке харчові волокна – з’ясували, тепер поговоримо про їхні властивості.

Особливості харчових волокон

Кожне харчове волокно має набір певних властивостей. Так, геміцелюлоза здатна утримувати воду, тому перешкоджає виникненню закрепів. Її найбільше у зернових продуктах. Лігнін одержують у процесі переробки деревини, він є потужним сорбентом, який корисно приймати при закрепах, діареї, а також при висипаннях на шкірі, що свідчать про наявність в організмі токсинів (лігнін є у складі Лактофільтруму).

Крім натуральних харчових волокон створені і синтетичні, але не менш корисні. Це, наприклад, лактулоза — дисахарид, що складається з частин молекул галактози та фруктози. Лактулоза незмінною проходить до товстого кишечника, а вже в ньому стимулює розвиток лакто- та біфідобактерій.

До речі, це головна особливість харчових волокон: велика їх частина, приблизно 50% від загальної кількості та розмаїття, незначно перетравлюються лише лакто- та біфідобактеріями у товстому кишечнику. Такі харчові волокна, зокрема лактулоза, є для здорової кишкової мікрофлори пребіотиками – поживним субстратом, тому збільшують її чисельність і активність. Це як мінімум сприяє хорошому травленню та ритмічній роботі кишечника, а як максимум може захищати навіть від онкозахворювань.

Навіщо нашому організму потрібні харчові волокна?

Харчові волокна виконують багато різних функцій. Коли ми жуємо багаті на них продукти, робимо це довше порівняно з їжею, яка буквально тане в роті. Так формується звичка ретельно пережовувати все, а це стимулює внутрішні органи активніше виділяти речовини, важливі для хорошого травлення. Простіше кажучи, покращується робота шлунка, підшлункової залози, печінки тощо.

Завдяки харчовим волокнам у кишечнику утримується більше вологи та його вміст збільшується в об’ємі, тому посилюються моторика та перистальтика. Це чудова профілактика закрепів. Крім того, їжа, що перетравлюється, не затримується у ШКТ надовго, а отже, зменшується всмоктування в кров різних токсинів.

Чимало харчових волокон, особливо лігнін, мають таку молекулярну структуру, що й самі захоплюють і виводять з організму різні шкідливі речовини: пестициди, канцерогени, радіонукліди, надлишок холестерину тощо. Це дуже важливо для жителів великих міст, що особливо страждають на різного роду висипи на шкірі (часто вони стають непрямою ознакою наявності в організмі токсинів).

Ще одна корисна властивість харчових волокон полягає в тому, що вони перешкоджають застою жовчі та утворенню піску та каменів у жовчному міхурі. Крім того, харчові волокна запобігають всмоктуванню жирів та прискорюють синтез ліпази – ферменту, який їх розщеплює. Простіше кажучи, харчові волокна покращують жировий обмін.

Потрібні такі волокна організму і для підтримки нормальної мікрофлори кишечника, усунення його дисбактеріозу (дисбіозу). Так, лактулоза як харчовий субстрат підтримує лакто- та біфідобактерії, а вони, своєю чергою, забезпечують синтез низки вітамінів, покращують обмін речовин і навіть посилюють імунітет.

Користь харчових волокон для нашого здоров'я

Останнім часом продукти, які містять харчові волокна або додатково збагачені клітковиною, лактулозою, лігніном, належать до категорії здорового харчування. І ви вже звикли купувати не білий батон з борошна вищого ґатунку, а з висівками та з цільнозернового борошна. Це абсолютно правильно! Користь харчових волокон для здоров’я важко переоцінити, оскільки вони:

виводять важкі метали, токсичні речовини, радіонукліди, надлишок холестерину та жовчних кислот;
зв’язують воду та допомагають налагодити регулярне випорожнення кишечника;
допомагають схуднути, оскільки значно збільшуються в об’ємі, надовго створюючи відчуття ситості, а також сприяють спалюванню жирів;
стимулюють корисну кишкову мікрофлору, без якої неможливо зберегти міцне здоров’я.

Якщо ваш раціон містить недостатньо харчових волокон, їжте більше цільнозернових каш, овочів, фруктів, сухофруктів, горіхів та насіння. Хорошим доповненням буде і прийом Лактофільтруму, який налагодить роботу кишківника.

01.11.2023

Рекомендуємо прочитати

Акне

Акне Акне, або вугри, – це дуже поширене шкірне захворювання, яке може створити значний косметичний дефект і знизити самооцінку людини.

Чиста шкіра – це просто

Чиста шкіра – це просто Бархатиста, сяюча свіжістю шкіра без почервонінь, вугрів, пігментних плям та інших висипів – мрія кожної

Себорейний дерматит на голові

Себорейний дерматит на голові Себорейний дерматит на голові – найчастіша проблема у дорослих. Це хронічне захворювання вражає переважно чоловіків віком

Розчинна та нерозчинна клітковина

Posted on 11 Травня, 202312 Березня, 2024 by delta

Розчинна та нерозчинна клітковина

Так у побуті люди, далекі від медицини та біології, називають будь-які харчові волокна, які розчиняються чи не розчиняються у воді. Таких речовин досить багато, кожна з них має свої особливості та корисні властивості. Клітковина (целюлоза) і лігнін належать до нерозчинних харчових волокон, а слиз, камеді та пектини – до розчинних.

Що таке розчинні та нерозчинні харчові волокна?

Усі харчові волокна містяться лише у продуктах харчування рослинного походження. У нутриціології, науці, що вивчає компоненти їжі, використовується кілька їх класифікацій, наприклад, за походженням та хімічною формулою.

Харчові волокна – це крохмалі, сорбент лігнін та некрохмальні полісахариди. До останніх належать целюлоза (інша назва – клітковина) та нецелюлозні полісахариди – геміцелюлоза, пектини, камеді, слизи, інулін, гуар тощо.

З іншого боку, харчові волокна бувають ферментовані і неферментовані, тобто ті, що частково або повністю розщеплюються бактеріями товстого кишечника або проходять через всю травну систему в незміненому вигляді.

Частина харчових волокон легко розчиняється у воді, яку ми п’ємо та отримуємо з різними продуктами (їх називають м’якими волокнами). Це пектини з яблук, альгінати водоростей, камеді (гумі) або смоли з вишні та акації, слиз з вівсянки та рису, інулін з цикорію та топінамбуру.

Інша частина, так звані грубі волокна, погано розчиняються у воді або взагалі не розчиняються. Це, наприклад, клітковина, геміцелюлоза та лігнін. Вони дуже поширені у природі, оскільки є складовою клітин всіх рослин – надають їм форму і звичний нам вид.

Властивості розчинних та нерозчинних харчових волокон

Для підтримки здоров’я людини важливими є всі харчові волокна. Розчинні мають такі властивості:

добре виводять із організму канцерогенні важкі метали, радіоізотопи, різного роду токсичні речовини;
є поживним середовищем для корисних кишкових бактерій, допомагають їм розмножуватися та витісняти патогенні бактерії;
позитивно впливають на травлення та імунний захист;
нормалізують обмін жирів, холестерину та глюкози (цінно для профілактики серцево-судинних захворювань та діабету II типу).

Нерозчинні волокна також дуже корисні:

можуть утримувати таку кількість води, яка перевищує їхню власну масу, а також безліч токсинів;
посилюють перистальтику кишечника і прискорюють просування їжі шлунково-кишковим трактом, сприяючи тому, щоб кишечник працював як годинник.

Багато харчових волокон надовго створюють відчуття ситості, що допомагає схуднути людям із зайвою вагою. Є серед них сильні сорбенти. Лігнін, наприклад, завдяки своїй пористій структурі захоплює та виводить з організму різні токсини: патогенні бактерії, продукти їхнього розпаду, надлишки білірубіну, холестерину, сечовини тощо. Він не змінюється в організмі, просто проходить транзитом. Лактулоза теж не розчиняється у питній воді, але добре розщеплюється ферментами корисної мікрофлори кишечника, тобто служить для неї поживою (пребіотиком). Це харчове волокно відновлює фізіологічний ритм випорожнення кишечника, тим самим сприяючи очищенню шкіри від різного роду висипів. Лігнін та лактулоза – активні речовини Лактофільтруму.

Які продукти містять розчинні та нерозчинні харчові волокна?

Будь-які продукти рослинного походження містять одночасно і розчинні, і нерозчинні харчові волокна, оскільки організму людини однаково необхідні й ті, й інші (див. таблицю). Якщо ви п’єте томатний сік, то отримуєте більше розчинних волокон, а якщо їсте салат з помідорів, додатково споживаєте і нерозчинні.

Грубих волокон більше в оболонках, шкірці плодів, лушпинні зерен, горіхах, насінні, сухофруктах, бобових, а м’яких, відповідно, – у соковитій та ніжнішій серцевині дарів наших садів та полів.

Зараз стало модним вживати клітковину та інші харчові волокна як дієтичні добавки. Але при цьому багато людей забувають важливий принцип: природа знає краще. Якщо приймати клітковину на фоні нераціонального харчування, з переважанням фаст-фуду, рафінованих продуктів і без достатньої кількості овочів, фруктів та цільнозернових круп, то користь буде мінімальною.

Щоб забезпечити себе розчинними та нерозчинними харчовими волокнами, треба їсти якнайбільше натуральних сезонних овочів та фруктів з мінімальною кулінарною обробкою, варити каші з вівсянки, гречки, перловки, бурого рису, перейти на хліб із висівками. А дієтичні добавки допоможуть довести норму харчових волокон до добової норми та скоригувати деякі проблеми. Лактофільтрум – додаткове джерело нерозчинних харчових волокон та пребіотика з метою відновлення мікрофлори кишечника. Лактофільтрум зменшує токсичне навантаження, завдяки чому сприяє покращенню стану шкіри^1-2.

Таблиця. У яких продуктах більше розчинних та нерозчинних харчових волокон

Найменування продукту	Вміст розчинних харчових волокон	Вміст нерозчинних харчових волокон
Висівки пшеничні	+	+++
Сухофрукти	++	++
Цільнозерновий хліб	+	++
Вівсяні пластівці (геркулес)	++	++
Квасоля, горох, боби, соя, сочевиця	+	++
Морква	++	++
Перець болгарський	+++	++
Капуста білокачанна	++	+++
Буряк, картопля, гарбуз	+++	++
Помідор, кабачок, огірок	+++	+
Яблуко, абрикос, апельсин, персик, нектарин, груша, ківі, слива	+++	++
Диня, кавун	+++	+

01.11.2023

Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.

Рекомендуємо прочитати

Детокс шкіри обличчя

Детокс шкіри обличчя Здоровий спосіб життя стає дедалі популярнішим. Люди прагнуть вживати натуральні продукти, частіше бувати на природі, більше рухатися.

Інфекційні хвороби шкіри

Інфекційні хвороби шкіри Інфекційні хвороби шкіри пов’язані з її ураженням різними патогенами, такими як бактерії, віруси, гриби або паразити. Ці

Небезпека цукрозамінників. Як зменшити ризики?

Небезпека цукрозамінників. Як зменшити ризики? Надмірне захоплення солодощами шкідливе для здоров’я, адже для ласунів підвищений ризик розвитку різних патологій –

Норма прийому харчових волокон на добу

Posted on 11 Травня, 202312 Березня, 2024 by delta

Норма прийому харчових волокон на добу

Харчові волокна, зокрема клітковина, містяться у продуктах рослинного походження. У них немає ніяких корисних речовин, вони не перетравлюються і не засвоюються організмом. Проте дієтологи та гастроентерологи за важливістю ставлять їх в один ряд з білками, жирами та вуглеводами, оскільки вони виконують цілу низку корисних функцій:

покращення травлення, запобігання закрепам;
забезпечення харчування корисної мікрофлори кишечника, що синтезує необхідні організму вітаміни, амінокислоти та гормони;
абсорбція та виведення з організму токсинів;
контроль апетиту та маси тіла (навіть невелика кількість харчових волокон позбавляє відчуття голоду);
зниження рівня цукру та холестерину в крові і як наслідок зменшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань та діабету.

Добова норма харчових волокон для нашого організму

Оптимальна кількість щоденного споживання харчових волокон варіює залежно від віку та статі людини. Так, для дорослого чоловіка норма споживання харчових волокон на день – приблизно 34 г, для жінки – 28 г. Діти повинні споживати харчових волокон менше, ніж дорослі. Підліткам від 14 до 18 років у середньому потрібно 25-31 г клітковини, дітям віком від 9 до 13 років — 23-25 г, дітям віком від 4 до 8 років — 17-19 г, а зовсім маленьким, кому від 1 до 3 років – близько 14 г.

Якщо ви вирішите збагатити свій раціон клітковиною, слід збільшувати її споживання поступово, даючи організму можливість звикнути до неї. При цьому треба обов’язково пити більше води, щоб клітковина ефективно працювала у кишечнику. Надмірна кількість харчових волокон може спричинити тимчасові побічні ефекти – метеоризм, бурчання у животі, послаблення кишечника.

Як правильно споживати продукти з харчовими волокнами

Раціон переважної більшості людей у сучасному суспільстві настільки бідний клітковиною, що не покриває навіть половини норми. Якщо дотримуватися дієти, що містить рекомендовану щоденну кількість харчових волокон, можна значно оздоровити організм.

Важливо пам’ятати, що чим більше рослинні продукти обробляються, тим менше в них клітковини. Наприклад, в освітлених соках клітковини взагалі немає, тоді як у свіжих фруктах її досить багато.

Не вся «груба» рослинна їжа багата на клітковину. Так, у салаті, редисці та зелені селери її відносно мало. Щоб збільшити кількість клітковини в раціоні, слід споживати частіше і більше бобових та сухофруктів – вони дуже багаті на харчові волокна. У горіхах і насінні теж багато клітковини, але через великий вміст у них жирів їсти їх краще потроху.

Ще одне добре джерело харчових волокон – крупи, тож починайте свій день з добрячої порції каші. І частіше їжте хліб із висівками, з борошна грубого помелу. Чим нижче сорт борошна, тим більше в ньому корисних речовин. Житній хліб містить більше поживних речовин та клітковини, ніж пшеничний.

Якщо з якихось причин поки що не вдається збалансувати свій раціон так, щоб споживати з їжею достатню кількість клітковини, можна використовувати сучасні дієтичні добавки. Наприклад, Лактофільтрум, як додаткове джерело нерозчинних харчових волокон та пребіотика з метою відновлення мікрофлори кишечника. Лактофільтрум зменшує токсичне навантаження, завдяки чому сприяє покращенню стану шкіри.

Лігнін у складі Лактофільтрум зв’язує в кишечнику та виводить з організму патогенні мікроорганізми та різні токсичні речовини, дія яких часто проявляється висипаннями на шкірі. Лактофільтрум рекомендовано при алергічних захворюваннях та їх шкірних проявах, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, алкогольних інтоксикаціях, дисбіозі внаслідок антибіотикотерапії, отруєннях різного походження.

Як приймати харчові волокна Лактофільтрум, вказано в інструкції до препарату^1-2.

01.11.2023

Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.

Рекомендуємо прочитати

Створіть свій персональний Health Box

Створіть свій персональний Health Box Одна з основних переваг цієї акції – це можливість створити власний Health Box. Вам не

Інфекційні хвороби шкіри

Небезпека цукрозамінників. Як зменшити ризики?

Клітковина для шлунка та кишечника

Posted on 10 Травня, 202312 Березня, 2024 by delta

Клітковина для шлунка та кишечника

Клітковина, як і інші харчові волокна, – це складний вуглевод, який міститься в продуктах рослинного походження, не перетравлюється в шлунку та тонкому кишечнику, але при цьому бактерії кишечника використовують його для виконання низки корисних функцій.

Клітковина для шлунково-кишкового тракту

Є два види харчових волокон – розчинні та нерозчинні. І ті, й інші обов’язково мають бути в раціоні людини, оскільки вони дуже важливі для міцного здоров’я.

До розчинних відносять пектини та рослинні смоли, що містяться в чорному хлібі, вівсяних пластівцях, бобових та більшості фруктів та овочів. Розчинні волокна, з’єднуючись з водою, стають в’язкими, гелеподібними і допомагають їжі рухатися кишечником.

Нерозчинні харчові волокна вбирають воду, набухають, формуючи калові маси, і стимулюють стінки кишечника на виділення слизу та рідини, що допомагає просуванню та виведенню з організму вмісту кишечника. Нерозчинна клітковина – це власне клітковина (целюлоза) та лігнін, які містяться у багатьох крупах, овочах, горіхах, насінні, рисі, висівках.

Важливо пам’ятати, що продукти, багаті на клітковину, треба ретельно пережовувати, інакше грубі частинки подразнюватимуть шлунково-кишковий тракт. Також не забувайте пити багато рідини, оскільки якщо клітковині не буде звідки вбирати воду, вона не спрацює як природне проносне.

Клітковину слід споживати помірно. Про те, що кількість продуктів з клітковиною для кишечника завелика, можуть свідчити такі ознаки, як здуття живота через підвищене газоутворення в кишечнику, метеоризм і рихлі, несформовані випорожнення.

Властивості та користь клітковини для кишечника та травлення в цілому

Клітковина має низку корисних для організму людини властивостей:

абсорбує токсичні речовини, важкі метали, радіонукліди та виводить їх із організму;
стимулює травлення та покращує випорожнення кишечника;
нормалізує мікрофлору кишечника;
сприяє лікуванню та профілактиці ожиріння, оскільки, збільшуючись в обсязі, дає відчуття ситості;
допомагає виведенню шкідливого холестерину з організму, запобігаючи розвитку атеросклерозу, гіпертонії та ішемічної хвороби серця;
бере участь у нормалізації рівня глюкози та інсуліну в крові, що важливо для хворих на цукровий діабет II типу;
нормалізує жовчовивідну функцію печінки, запобігаючи утворенню каменів у жовчному міхурі.

Які продукти, багаті на клітковину, корисні при закрепах?

Сигналом про недостатню кількість продуктів з клітковиною в раціоні може бути закреп. Щоб усунути проблеми з нерегулярним випорожненням кишечника, варто звернути увагу на низку продуктів:

чорнослив (щоб нормалізувати роботу кишечника, достатньо з’їдати 4-5 штук під час сніданку);
кущові ягоди, наприклад малина та ожина;
продукти із цільного зерна (вироби з необробленого борошна, висівки);
бобові та горіхи (горох, квасоля, насіння соняшнику, кунжут та насіння льону).

Також збільшити кількість клітковини в раціоні можна за допомогою спеціальних засобів, наприклад, Лактофільтруму. Лактофільтрум – додаткове джерело нерозчинних харчових волокон та пребіотика з метою відновлення мікрофлори кишечника. Лактофільтрум зменшує токсичне навантаження, завдяки чому сприяє покращенню стану шкіри^1-2.

01.11.2023

Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.

Рекомендуємо прочитати

Норма прийому харчових волокон на добу

Норма прийому харчових волокон на добу Харчові волокна, зокрема клітковина, містяться у продуктах рослинного походження. У них немає ніяких корисних

Користь або шкода клітковини

Користь або шкода клітковини На теренах інтернету є багато інформації про те, чим корисна клітковина. Але є відомості про шкоду

Інфекційні хвороби шкіри

Застосування ентеросорбентів при хронічних дерматозах

Posted on 28 Квітня, 202312 Березня, 2024 by delta

Застосування ентеросорбентів при хронічних дерматозах

Болотна Л.А. Харківський національний медичний університет посилання на першоджерело

Що таке гомеостаз та його механізми

Гомеостаз організму людини – складний комплекс фізіологічних реакцій, що підтримують сталість його внутрішнього середовища і належне функціонування. Організм має пристосуватися до умов життя, які можуть різко змінюватися. І від того, чи буде при цьому збережено нормальний гомеостаз, залежить стан здоров’я. Численні захворювання є наслідком розладів функцій, відповідальних за підтримку гомеостазу.

У забезпеченні гомеостазу задіяні всі без винятку органи і системи, зокрема шкіра. Вона захищає організм від зовнішніх фізичних впливів і хімічних речовин, патогенних мікроорганізмів, сприяє підтримуванню постійної температури тіла. Не менш важливий і кишечник з його корисною мікрофлорою, що забезпечує нормальний перебіг процесів травлення, перешкоджає утворенню колоній патогенних мікроорганізмів, підтримує імунну систему.

Синдром ендогенної інтоксикації

Одна з головних причин негативних змін у гомеостазі – синдром ендогенної інтоксикації (СЕІ). Простіше кажучи, це накопичення в організмі внутрішніх токсинів, які утворюються під час обміну речовин, але не знешкоджуються і не виводяться як слід. Часто це стає наслідком порушень травлення і кишкового дисбіозу (дисбактеріозу), тобто негативних змін у якісному і кількісному складі мікрофлори кишечника (потенційно шкідливі бактерії переважають над корисними).

СЕІ не має якихось певних симптомів. Ступінь ендогенної інтоксикації організму лікарі можуть оцінити за рівнем у крові молекул середньої маси (МСМ), показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), кількістю імунних комплексів, що циркулюють, тощо. Численні спроби виділити специфічний, характерний лише для окремих патологічних станів токсин (або токсини) наразі безуспішні.

Значна тривалість і хронізація захворювань можуть бути пов’язані з накопиченням у крові цілого комплексу внутрішніх токсинів. СЕІ є не тільки при загрозливих для життя станах (сепсис, травми, опіки), а й при метаболічному синдромі, хронічних запальних процесах в різних органах, захворюваннях суглобів та шкіри. Цей синдром підтримує обмінні порушення, запалення шкіри, погіршує перебіг захворювань, сприяє їх частим рецидивам і утруднює лікування. Підтвердженням наявності СЕІ при хронічних дерматозах є позитивна дія детоксикації на стан пацієнтів (ентеросорбція, лімфосорбція та плазмаферез).

Причини дерматозів

Найбільш поширеними захворюваннями у практиці дерматолога є алергодерматози, тобто алергічні захворювання шкіри (висипання, свербіж тощо). Ця проблема стає дедалі актуальнішою, оскільки зростає схильність населення, особливо жителів мегаполісів, до алергічних станів. Основними причинами посилення алергізації є несприятлива екологічна ситуація, нераціональне харчування та неправильний спосіб життя, стреси, самолікування антибіотиками, активне застосування засобів побутової хімії тощо.

Дерматоз часто є хронічним і може мати не тільки алергічні, а й аутоімунні, генетичні, гормональні та інші причини (атопічний дерматит, псоріаз, екзема, себорейний дерматит, акне та ін.). І незалежно від цих причин у 40-75% хворих на хронічні дерматози є зміни у функціонуванні травної системи. Йдеться, наприклад, про порушення бар’єрної функції органів шлунково-кишкового тракту, особливо кишечника. Крізь його стінки у кровотік і внутрішнє середовище організму проникають різні токсини та алергени (лікарські засоби, пил, харчові продукти, чужорідні речовини промислового походження), тобто механізми їх природного виведення працюють незадовільно. Внаслідок цього відбуваються надмірні, неправильні реакції імунної системи, що призводить до появи ознак дерматозу і алергодерматозу. Токсичні продукти алергічних реакцій та ендогенні токсичні речовини розподіляються між кров’ю, тканинами, системою травлення і сприяють розвитку СЕІ.

Додатковою ланкою в механізмі розвитку дерматозів є дисбіоз кишечника, що сприяє збереженню ураження шкіри та слизових оболонок. Цей стан виникає при впливі на організм великої кількості факторів, йдеться про стреси, нерегулярне та/або незбалансоване харчування, дефіцит харчових волокон, споживання їжі, що містить антибактеріальні компоненти, захворювання внутрішніх органів, лікування антибіотиками, гормонами, оперативні втручання, гострі інфекційні захворювання ШКТ, зниження імунітету, вплив різноманітних забруднювачів довкілля тощо.

Стан мікрофлори кишечника має значний вплив на перебіг таких захворювань шкіри, як атопічний дерматит, екзема, акне, розацеа тощо. Існує пряма залежність: чим більше виражений дисбіоз, тим тяжчими будуть симптоми дерматозу. А цілеспрямований вплив на мікрофлору кишечника з метою її нормалізації підвищує ефективність лікування шкіри.

Є також взаємозв’язок між дисбіозом кишечника і харчовою алергією. Ця патологія розвивається у ранньому дитячому віці й може бути зумовлена змінами в імунітеті, якщо він починає неправильно реагувати на умовно-патогенні мікроорганізми (спричиняють хвороби лише за певних умов), які переважають у кишечнику, та їхні токсини. Це може спровокувати кропив’янку і набряк Квінке при вживанні певних продуктів.

Ендотоксикоз при атопічному дерматиті

Захворювання на атопічний дерматит (АД) розпочинається зазвичай у новонароджених на тлі кишкового дисбіозу через незрілість кишечника і системи синтезу ферментів для травлення. У деяких людей ця недуга з’являється у підлітковому або дорослому віці на тлі порушень у ШКТ. Однак універсальним спусковим механізмом для розвитку АД фахівці вважають підвищення рівня ендотоксину грамнегативних бактерій. Це речовина (ліпополісахарид), що призводить до «ендотоксинової агресії» та СЕІ. Збільшення концентрації ендотоксину може спостерігатися при пониженні функції печінки, гастриті, дискінезії жовчовивідних шляхів, застійних явищах, підвищеній проникності стінок кишечника.

Перебіг АД значною мірою ускладнюється порушеннями перетравлення компонентів їжі у товстому кишечнику, що виникають при дефіциті нормальної мікрофлори (лакто- і біфідобактерій) і призводять до накопичення та всмоктування речовин, які відіграють роль псевдоалергенів. Крім того, зниження кількості біфідобактерій підвищує проникність стінок кишечника для великих за розміром молекул компонентів їжі. Це спричиняє надмірну чутливість до певних продуктів (харчової сенсибілізації). А збільшення кількості умовно-патогенної мікрофлори, яка завжди є в організмі, сприяє підвищеній чутливості до грибків та бактерій, а також інтоксикації продуктами їх життєдіяльності. Отже, АД має багато взаємопов’язаних і причин, тому його важко лікувати.

При інших хронічних дерматозах розлади обміну речовин і збої в роботі імунної системи сприяють розвитку СЕІ внаслідок накопичення МСМ, продуктів ПОЛ, надмірного збільшення кількості речовин, що провокують запалення, посилення проникності кишечника і збільшення в крові вмісту ендотоксину грамнегативних бактерій. З іншого боку, ендотоксикоз стимулює обмінні порушення, що сприяє формуванню порочного кола підтримання недуги. При деяких хронічних дерматозах, наприклад при псоріазі, патологічний процес поширюється не тільки на шкіру, а й на різні органи і системи, характеризується зниженням активності систем природної детоксикації.

Отже, тривала наявність дисбіозу кишечника при хронічних дерматозах (АД, псоріаз, себорейний дерматит, акне та ін.) призводить до алергізації організму, порушень обміну речовин та імунної системи, накопичення ендогенних токсинів. А наявність СЕІ свідчить, що при таких захворюваннях (бажано на ранніх стадіях) потрібно застосовувати ентеросорбенти, які позитивно впливають на мікрофлору кишечника. Це сприяє підвищенню шансів на одужання або стійку ремісію, зокрема й тому, що покращується фармакочутливість, тобто позитивна реакція організму пацієнта на ліки.

Значення ентеросорбентів для системи травлення та стану шкіри

Одним з найбільш безпечних і ефективних методів знешкодження токсичних речовин є прийом ентеросорбентів. Ці препарати можуть поглинати токсичні речовини, що утворюються в організмі (жовч, індол, скатол, феноли, аміак та ін.) та надходять ззовні (мікроорганізми, отрути, ксенобіотики), а потім виводити їх з організму. Додатково ентеросорбенти можуть забезпечувати захисний ефект для ШКТ, бактерицидну дію, перешкоджати розмноженню патогенної мікрофлори в кишечнику.

Позитивна дія ентеросорбентів може бути прямою та опосередкованою. Пряма дія – здатність зв’язувати отрути та ксенобіотики безпосередньо в органах травлення. Процес починається в шлунку і продовжується в тонкій кишці. Опосередкована дія полягає у пригніченні чи ослабленні токсико-алергічних реакцій, запальних процесів, зменшенні навантаження на органи знешкодження та виведення токсинів, усуненні метеоризму та покращенні травлення і стану шкіри.

Ефективність ентеросорбентів оцінюється за двома основними характеристиками: сорбційна ємність і селективність, що визначають вираженість дії. Сорбційна ємкість – це кількість речовини, яку може поглинути сорбент на одиницю своєї маси. Селективність полягає у здатності до сорбції частинок певних розмірів, а також мікроорганізмів без поглинання корисних для організму речовин (вітамінів, ферментів тощо).

За хімічною структурою та природою ентеросорбенти розподіляють на натуральні харчові волокна (висівки злакових культур, альгінати, пектини, лігніни), вуглецеві адсорбенти на основі активованого вугілля, похідні полівінілпіролідону, діоксиду кремнію, силікагелі та інші. Головні показання до прийому сорбентів – це гострі кишкові захворювання (сальмонельоз, харчові токсикоінфекції), гостра діарея, отруєння побутовими і промисловими токсинами (алкалоїдами, солями важких металів, іншими речовинами), лікарськими препаратами.

Більшість ентеросорбентів на основі вугілля та діоксиду кремнію не використовують довгостроково, а також для профілактики, бо вони мають побічні ефекти (закреп, подразнення і пошкодження ШКТ). Однак у дерматології деякі сорбенти на основі натуральних харчових волокон є препаратами вибору через можливість їх довготривалого застосування без ризику побічних реакцій. При алергічних захворюваннях та дерматозах такі препарати сприяють послабленню свербежу, зменшенню набряку шкіри і загоєнню висипань.

Переваги ентеросорбента Лактофільтрума

У дерматологічній практиці добре себе зарекомендував ентеросорбент Лактофільтрум, що містить лігнін, лактулозу і фруктоолігосахариди. Це спеціальна комбінація різних типів натуральних харчових волокон, яка забезпечує ефективне зв’язування та виведення максимального спектра шкідливих речовин, покращує моторику ШКТ для більш швидкого виведення адсорбованих речовин, а також пребіотик, що сприяє відновленню корисної мікрофлори в кишечнику.

Складові Лактофільтруму мають такі властивості^1-2:

Лігнін гідролізний – природний ентеросорбент (з компонентів деревини), що являє собою нерозчинні натуральні харчові волокна, має високу сорбційну активність. Він зв’язує в кишечнику та виводить з організму патогенні бактерії та бактеріальні токсини, лікарські препарати, солі важких металів, алкоголь, алергени, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин, зокрема білірубін, холестерин, гістамін, серотонін, сечовину, інші метаболіти, відповідальні за розвиток ендогенного токсикозу і СЕІ. Його сорбційна активність в 2500 разів сильніша, ніж активованого вугілля, він не токсичний, не всмоктується в кров і повністю виводиться з кишечника протягом 24 годин.
Лактулоза – розчинне натуральне харчове волокно, яке надходить в незмінному вигляді до товстої кишки і зброджується молочнокислими бактеріями. При цьому утворюються молочна, оцтова та мурашина кислоти, які зсувають pH середовища в товстій кишці в кислу сторону, пригнічуючи тим самим ріст і розмноження патогенних і гнильних (живляться білками) мікроорганізмів. Також кисле середовище є оптимальним для дії травних ферментів, зниження у крові рівня токсичних продуктів розпаду білків (аміаку, скатолу, індолу), стимулювання перистальтики товстої кишки і нормалізації консистенції калових мас. Лактулоза сприяє відновленню фізіологічного ритму травлення і випорожнення кишечника, що є важливою умовою виведення адсорбованих речовин з організму. Інший важливий момент полягає в тому, що лактулоза забезпечує захист та регенерацію слизової оболонки кишечника, зменшує проникність стінок кишечника, а також бере участь у стимуляції імунітету.
Фруктоолігосахариди є найбільш поширеними пребіотиками. По суті це їжа для корисних бактерій у товстому кишечнику, що змінює на краще склад його мікрофлори. Підраховано, що фруктоолігосахариди сприяють більш ніж 10-кратному підвищенню рівня біфідо- та лактобактерій у калі та значному зменшенню кількості потенційно небезпечних клостридій та ентеробактерій. Завдяки фруктоолігосахаридам досягається збалансування мікрофлори і запобігання накопиченню газів (метеоризму), бо кількість бактерій, здатних їх виробляти, зводиться нанівець. Крім того, фруктоолігосахариди позитивно впливають на роботу імунної системи.

Лактофільтрум доцільно застосовувати у комплексній фармакокорекції алергічних захворювань шкіри (атопічний дерматит, кропив’янка, екзема), харчової алергії, хронічних дерматозів (екзема, псоріаз), синдрому подразненого кишечника, хронічного коліту, дисбіозу кишечника, цирозу печінки, отруєнь різного походження.

*Л.А. Болотна. Застосування оригінального ентеросорбенту в комплексному лікуванні хронічних дерматозів. УДК 616.51-08:615.246.2.

Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.

01.11.2023

Рекомендуємо прочитати

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Чиста шкіра – це просто

Клітковина для шлунка та кишечника

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці)

Posted on 7 Жовтня, 202212 Березня, 2024 by delta

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці)

Щоб забезпечити достатнє надходження клітковини в організм, треба знати її приблизну кількість у різних продуктах харчування. А щоб було легше зорієнтуватися, для споживачів складено спеціальні таблиці. З деякими з них можна ознайомитися тут.

Вміст клітковини в зернових

У зернових продуктах клітковини міститься найбільше. Крім того, вони є найдоступнішими за вартістю, що зараз дуже важливо. Вибирайте, що вам більше до вподоби. Але майте на увазі, що клітковини більше у нерафінованих зернових, тобто в тих, що частково зберегли свої оболонки. Це, наприклад, нешліфований рис і сіре борошно другого гатунку.

Найменування продукту	Вміст клітковини, %
Висівки пшеничні	44
Гречка	10
Цільна пшениця (булгур)	9,6
Цільнозерновий хліб	8,5
Вівсяні пластівці (геркулес)	6
Макаронні вироби	3-7
Пшеничне борошно	3-5
Бурий рис	1,8-2
Білий рис	0,4-0,8

Кількість клітковини в бобових

Бобові дуже багаті на клітковину, інші харчові волокна і корисні речовини. Однак багато хто не любить з ними морочитися, тому що, наприклад, квасолю і горох варити слід досить довго, а на це немає часу. Спробуйте приготувати сочевицю та сою – це швидше, а користь від страв із них велика. Ця таблиця буде вам підказкою.

Найменування продукту	Вміст клітковини, %
Квасоля	12,4
Горох лущений сушений	10-12
Нут	10
Боби	7,0
Соя	6
Горошок зелений	5,5
Сочевиця	3,8

Вміст клітковини в овочах

Багато людей віддають перевагу овочам перед зерновими і бобовими продуктами, оскільки їх велике розмаїття, з них можна швидко приготувати безліч смачних і корисних страв. І на фігурі це менше позначається. До всіх переваг овочі також містять багато клітковини.

Найменування продукту	Вміст клітковини, %
Морква	3,0-4
Перець болгарський	1,5-3,5
Баклажан	3,0-3,5
Броколі	3,0
Капуста білокачанна	2,9
Буряк	2,8
Картопля, гарбуз	2,0
Редиска	1,6
Помідор	1,4
Кабачок, огірок	1

Кількість клітковини у 100 г фруктів

Фрукти – і традиційні для нас, і екзотичні – величезне джерело не лише вітамінів і мікроелементів, а й клітковини. Її вміст у фруктах, на які є високий попит, ми покажемо вам для наочності не у відсотковому співвідношенні, а в абсолютних цифрах – з розрахунку на приблизну порцію. І врахуйте, що порівняно зі свіжими фруктами вміст клітковини в сухофруктах більший у багато разів.

Найменування продукту	Вміст клітковини у грамах на 100 г
Айва, ківі	3,6-3,8
Груша	2,8
Яблуко, абрикос, апельсин, персик, нектарин	1,7-2
Алича, слива	1,8-2,0
Банан, виноград, хурма	1,5-1,7
Грейпфрут	0,6-1,0
Диня	0,9
Кавун	0,4

Продукти з високим вмістом клітковини

Posted on 6 Жовтня, 202212 Березня, 2024 by delta

Продукти з високим вмістом клітковини

Усі продукти рослинного походження містять клітковину та інші харчові волокна, причому різних видів. І найкращий спосіб забезпечити ними свій організм – це раціональне харчування з переважанням в раціоні овочів і фруктів, а також їх велика різноманітність. Варто також знати, які продукти особливо багаті на клітковину.

Продукти з клітковиною: цільнозернові, овочі та фрукти

Головна проблема сучасного жителя України у тому, що йому катастрофічно бракує часу. Ми багато працюємо, тому нам ніколи щодня готувати сніданок, обід та вечерю. Суп варимо на кілька днів, аналогічно тушкуємо (гірше, якщо смажимо) м’ясо чи рибу. Хіба що картоплю чи вермішель на гарнір відварюємо щодня. Улітку, коли багато овочів, ріжемо салати, а взимку багато людей обходяться без цього – переходять на напівфабрикати, які дають насичення і начебто також містять овочі (голубці, вареники з капустою тощо).

При такому харчуванні організм може недоотримувати клітковину. Про це побічно свідчать сірий колір шкіри, різного роду висипання на ній, проблеми з випорожненням кишечника (закреп), що періодично виникають. У таких випадках треба змінювати свої харчові звички і включати до свого раціону більше продуктів, що містять клітковину та інші харчові волокна.

Які продукти багаті на клітковину, а які бідні?

Продукти рослинного походження з клітковиною – це абсолютно всі дари наших садів, полів та лісів. Вона є навіть у промислово перероблених плодах, наприклад в овочевих консервах, тим паче – у свіжих і вирощених власноруч картоплі, огірках, помідорах, болгарському перці тощо.

У яких продуктах міститься більше клітковини – легко зрозуміти зі спеціальних таблиць. Але оскільки вони не завжди під рукою, запам’ятайте: лушпиння зерен, шкірка плодів, щільні волокна та насіння всередині них – усе це джерела клітковини. Якщо ж продукт м’який і ніжний, то її менше. Наприклад, клітковини більше в апельсині порівняно з бананом (за рахунок плівок між часточками), у білокачанній капусті, а не в пекінській, і в малині з її дрібними хрусткими кісточками порівняно з вишнею.

Загалом до продуктів з високим вмістом клітковини та інших харчових волокон належать: висівки, хліб з борошна грубого помелу, бобові (зелений горошок, квасоля), кукурудза, сухофрукти (чорнослив, курага), гриби, горіхи, насіння гарбуза та соняшника, буряк, морква, інші овочі, фрукти, пшоно, гречана та ячна крупи, нешліфований (бурий) рис, вівсянка. Відносно низький вміст клітковини в рафінованому білому рисі, картоплі, томатах, кабачках.

Як правильно приготувати продукти, багаті на клітковину?

Щоб продукт, багатий на клітковину, залишався таким і після приготування з ним смачної страви, важливо дотримуватися трьох важливих правил:

По можливості вживайте овочі та фрукти сирими. Салат зі свіжої капусти містить більше клітковини, ніж тушкована капуста
Якщо можна попередньо не чистити овочі, не робіть цього. Нарізайте огірок у салат тонко, але із зеленою шкіркою. І готуйте картоплю по-селянськи, запечену у шкірці. Вона багатша на клітковину, вітаміни та інші корисні речовини, ніж картопляне пюре.
Мінімізуйте термічну обробку. Багато які овочі після приготування не повинні бути надто м’якими. Краще, якщо вони залишаються трохи хрусткими. Це стосується тієї ж капусти різних видів, кабачків, солодкого перцю, моркви.

01.11.2023

Рекомендуємо прочитати

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці)

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці) Щоб забезпечити достатнє надходження клітковини в організм, треба знати її приблизну кількість у різних

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Детокс шкіри обличчя

Користь або шкода клітковини

Posted on 6 Жовтня, 202212 Березня, 2024 by delta

Користь або шкода клітковини

На теренах інтернету є багато інформації про те, чим корисна клітковина. Але є відомості про шкоду її споживання. Як же знайти істину та золоту середину? Давайте розбиратися.

Клітковина – користь чи шкода для організму?

Неперетравлювані харчові волокна з їжі рослинного походження, зокрема клітковина, важливі для здоров’я будь-якої людини. Щодня вони мають надходити до організму для підтримки нормального травлення та гарного загального самопочуття. Їхня користь пов’язана з різноманітними функціями:

Харчові волокна діють як натуральні ентеросорбенти – виводять токсини, канцерогени, радіоактивні речовини, важкі метали.
Сприяють зниженню в крові рівня холестерину і жовчних кислот, тобто корисні для профілактики серцево-судинних захворювань (особливо це стосується лігніну).

Поглинають воду в кількості, більшій за свою масу, і збільшуються в об’ємі, що надовго дає відчуття ситості та допомагає схуднути.
Забезпечують збільшення об’єму вмісту кишечника, посилюють його перистальтику та покращують випорожнення.
Підтримують корисну кишкову мікрофлору, яка впливає не лише на травлення, а й на імунітет, синтез вітамінів та захисних речовин.
Запобігають розвитку ожиріння, метаболічного синдрому та цукрового діабету II типу.

Шкідливість клітковини для організму може бути пов’язана лише з її надлишком. Крім того, є низка захворювань, при яких слід обмежувати в раціоні їжу, що містить грубі волокна.

У яких випадках клітковина корисна?

Продукти, багаті на клітковину, рекомендується вживати людям, у раціоні яких мало овочів та фруктів, а переважають рафіновані та білкові продукти (білий хліб з борошна вищого ґатунку, шліфований рис, цукор, напівфабрикати, фаст-фуд, піца, м’ясо, риба, молоко, сир тощо).

Клітковина буде корисною, якщо необхідно відрегулювати роботу кишечника. Вона допомагає, якщо є схильність до закрепів і, навпаки, при частих послабленнях, навіть при хронічному коліті, а також при синдромі подразненого кишечника.

Ще одне показання для її прийому – різні дерматологічні проблеми. Алергічна кропив’янка, атопічний дерматит – в усіх таких випадках доцільно збагачувати свій раціон клітковиною та/або Лактофільтрумом. Цей комплекс, що містить лігнін, лактулозу і фруктоолігосахариди, сприяє очищенню кишківника, і, як наслідок, – шкіри^1-2.

Протипоказання до вживання клітковини

Їжу, багату на клітковину, з обережністю вживають при різних патологіях травної системи. Справа в тому, що грубі волокна, які надходять у надлишку, можуть травмувати стінки шлунка та кишечника. Так, клітковина протипоказана при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. При таких захворюваннях не можна їсти, наприклад, капусту, бобові, фініки, малину, а також кукурудзяну, перлову, пшоняну каші тощо.

У людей, схильних до метеоризму, рослинна клітковина може посилити газоутворення, а отже – здуття та біль у животі. Ще одне обмеження щодо клітковини пов’язане з тим, що при надмірному надходженні вона може погіршувати всмоктування вітамінів та мікроелементів (бета-каротину, вітаміну В₂, заліза, кальцію, цинку, селену). А оскільки клітковина зменшує і засвоєння жирів з їжі, це може бути причиною зменшення надходження в організм жиророзчинних вітамінів А, D, E та K.

Прагнучи позбавитися закрепу, деякі ложками їдять висівки, але цього недостатньо. Дуже важливо пити звичайну чисту воду без газу. Інакше клітковина сама по собі може стати причиною закрепу. Щоб набухнути і легко просуватися по шлунково-кишковому тракту, їй потрібно багато води.

Основні протипоказання щодо вживання клітковини пов’язані з серйозними захворюваннями та з перевищенням її денної норми (понад 30-40 г). Більшості людей, які харчуються незбалансовано, клітковина нічим не зашкодить при помірному споживанні у складі овочів, фруктів, цільнозернових та бобових продуктів. А якщо потрібно покращити стан травної системи та шкіри, то є сенс протягом двох тижнів пройти курс прийому Лактофільтруму.

01.11.2023

Інструкція з використання до дієтичної добавки Лактофільтрум.
Звіт наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя №3/28-А-3963-20-564/404Е від 06.04.2021.

Рекомендуємо прочитати

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці)

Клітковина – що це таке?

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Posted on 6 Жовтня, 202212 Березня, 2024 by delta

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Продукти, багаті на клітковину, необхідно вживати щодня. Це овочі та фрукти, цільнозернові злакові, горіхи, насіння тощо. Особливо актуальним є такий раціон, якщо погано працює кишечник і є проблеми зі шкірою у вигляді різних висипань.

Користь для організму та здоров'я в цілому

Клітковина, лігнін та низка інших харчових волокон стійкі до шлункового соку та травних ферментів (панкреатину), тому вони не розщеплюються і не всмоктуються у ШКТ, а утворюють так зване молекулярне сито, яке утримує та виводить вологу разом з токсинами. Здатність клітковини набухати, вбираючи рідину, усуває напруження у шлунково-кишковому тракті і стимулює кишечник до м’якого випорожнення.

Корисна клітковина і для шлунка – вона стабілізує активність шлункового соку, регулює його кислотність та запобігає потраплянню жовчі до шлунка. Крім того, клітковина уповільнює процес просування їжі зі шлунка до дванадцятипалої кишки, тому людина довго почувається ситою. Простіше кажучи, у неї знижується апетит, і вона менше їсть, що допомагає схуднути за наявності зайвих кілограмів.

З харчових волокон, особливо з некрохмальних полісахаридів (лігнін), під час метаболізму утворюються жирні кислоти, які використовуються організмом та кишковою мікрофлорою як джерело енергії.

Клітковина дуже позитивно впливає на мікрофлору кишечника – є для неї джерелом живлення, сприяючи збільшенню кількості корисних бактерій. А якщо їх кількість у нормі, то вони чудово виконують такі функції:

підтримка імунітету, захист від патогенів;
синтез низки вітамінів (особливо групи В);
виведення токсинів та канцерогенів;
участь у створенні важливих речовин (сигнальних молекул, нейротрансмітерів);
захист клітин від пошкодження тощо.

Яка кількість клітковини потрібна організму?

Дієтологи підрахували, якою має бути добова норма клітковини. Для дорослих людей це 25-30 г, або 10-13 г на кожну 1000 ккал споживаного раціону. Норма клітковини щодня залежить також від віку. Для дітей базова її кількість становить 10 г плюс ще стільки, скільки дитині років. Так, 12-річному підлітку буде достатньо 22 г. Людям старше 50 також потрібно менше клітковини, ніж молодим, – у межах 20-24 г.

Більшість людей отримують з продуктами харчування приблизно 10-15 г клітковини та інших харчових волокон на день. Це пов’язано з тим, що багато хто віддає перевагу білковій їжі, в якій немає клітковини та багато тваринних жирів. З іншого боку, вегетаріанці, навпаки, споживають до 40 г клітковини на добу разом з овочами, фруктами, злаковими та бобовими продуктами, горіхами та насінням.

Як правильно вживати клітковину для максимальної користі організму?

Найправильніше споживати клітковину разом з багатими на неї продуктами харчування. Йдеться про збалансований та різноманітний раціон, основу якого становлять овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові, горіхи, насіння тощо.

Щоденну дозу харчових волокон вам забезпечать такі продукти із приблизного меню на день:

каша з висівками (9 г);
4 скибочки хліба з нерафінованого пшеничного борошна (6 г);
по порції броколі (3 г), квасолі (8 г), свіжого зеленого горошку (3 г) та відвареного коричневого рису (2 г);
на десерт – 1 вівсяне печиво (1,5 г) та банан (3 г).

Разом вміст клітковини становитиме 35,5 г, що близько до лікувальної дози.

Якщо вам важко налагодити здорове харчування, можна доповнювати його спеціальними засобами з клітковиною (наприклад, Лактофільтрум). Як правильно пити клітковину, підкаже лікар, виходячи з ваших індивідуальних показників здоров’я. Але важливо пам’ятати, що кількість харчових волокон у раціоні треба збільшувати поступово і все добре в міру. Не варто перевищувати дозу 50 г клітковини на день, особливо різко. Це може призвести до підвищеного газоутворення в кишечнику (метеоризму), болю, здуття живота та діареї.

Як швидко я побачу результат?

Багато хто хоче знати, як приймати клітковину, щоб якнайшвидше налагодити роботу кишечника та покращити стан шкіри. Тут усе індивідуально, хоча курс прийому Лактофільтруму становить 14 днів (по 2-3 таблетки 2-3 рази на день). Нормалізація випорожнень зазвичай настає раніше, а для очищення шкіри організму потрібен час, щоб перебудуватися на підвищене надходження клітковини. Під час прийому Лактофільтруму важливо пити багато чистої води без газу, вона допомагає очищенню і кишечника і шкіри.

01.11.2023

Рекомендуємо прочитати

Акне

Клітковина – що це таке?

Клітковина для шлунка та кишечника

Найменування продукту	Вміст клітковини у грамах на 100 г
Гриби білі сушені	25-30
Інжир, курага	18
Мигдаль	12-15
Родзинки, чорнослив	9-9,5
Арахіс	8-9
Крупа перлова	7,8
Гриби лисички, авокадо, корінь хрону, мигдаль	6,7-7,0
Насіння соняшника, гарбуза	5-7
Горобина червона та чорноплідна	4,5-5,0
Малина, пшоно, манна крупа	3,5-3,7
Зелень	3-5

Таблиця продуктів із харчовими волокнами

Які продукти харчування багаті на харчові волокна?

Таблиця вмісту харчових волокон у продуктах

Харчові волокна – що це таке?

Що таке харчові волокна

Особливості харчових волокон

Навіщо нашому організму потрібні харчові волокна?

Користь харчових волокон для нашого здоров'я

Розчинна та нерозчинна клітковина

Що таке розчинні та нерозчинні харчові волокна?

Властивості розчинних та нерозчинних харчових волокон

Які продукти містять розчинні та нерозчинні харчові волокна?

Таблиця. У яких продуктах більше розчинних та нерозчинних харчових волокон

Норма прийому харчових волокон на добу

Добова норма харчових волокон для нашого організму

Як правильно споживати продукти з харчовими волокнами

Клітковина для шлунка та кишечника

Клітковина для шлунково-кишкового тракту

Властивості та користь клітковини для кишечника та травлення в цілому

Які продукти, багаті на клітковину, корисні при закрепах?

Застосування ентеросорбентів при хронічних дерматозах

Що таке гомеостаз та його механізми

Синдром ендогенної інтоксикації

Причини дерматозів

Ендотоксикоз при атопічному дерматиті

Значення ентеросорбентів для системи травлення та стану шкіри

Переваги ентеросорбента Лактофільтрума

Вміст клітковини у продуктах харчування (таблиці)

Вміст клітковини в зернових

Кількість клітковини в бобових

Вміст клітковини в овочах

Кількість клітковини у 100 г фруктів

Популярні продукти з великим вмістом клітковини

Продукти з високим вмістом клітковини

Продукти з клітковиною: цільнозернові, овочі та фрукти

Які продукти багаті на клітковину, а які бідні?

Як правильно приготувати продукти, багаті на клітковину?

Користь або шкода клітковини

Клітковина – користь чи шкода для організму?

У яких випадках клітковина корисна?

Протипоказання до вживання клітковини

Коли потрібно їсти клітковину та її норма на день

Користь для організму та здоров'я в цілому

Яка кількість клітковини потрібна організму?

Як правильно вживати клітковину для максимальної користі організму?

Як швидко я побачу результат?